Щоденник забувшої | Гаррі Поттер

27.

Черговий урок історії магії, на якому я ледве не сплю. Як же не щастить - в нашому розкладі цей урок ще й парою, через що всі без шансів засинали. Особливо мої однокласники - виходить так, що серед них в мене якось і нема друзів. Тільки мої колишні сусідки тут, але вони уж точно не хочуть зі мною навіть бачитися. Та хіба що моя сусідка зараз завжди підтримує зі мною розмову ні про що кожного ранку, після чого біжить до своєї компанії подружок. Мені не було самотньо, скоріш, просто нудно через те, що тільки на перерві я зможу піти й знайти близнюків з Грифіндору або зі Слизерину. Було дійсно набагато цікавіше, коли уроки в нас були поєднані з іншими факультетами.

—..А зараз, щоб зробити процес вивчення трохи цікавіше, - продовжував професор Бінс, привидом літаючи кабінетом, - Я задам вам невеличке домашнє завдання, на яке ви поєднаєтеся в групи. Думаю, по чотири людини буде достатньо. - Далі він почав називати імена і прізвища тих, хто об'єднувався в ці команди. Я лише тяжко видихнула, розуміючи, що такі "цікаві" способи точно не замотивують нікого. А особливо мене, бо професор вирішив зробити особисто для мене перед канікулами якийсь клятий тест, щоб зрозуміти, чи засвоїла я точно матеріал за всі попередні курси. Чортівня. - Алісія, Кетрін, цього разу ви працюєте разом.. Ще можете взяти з собою Джонатана.

Дівчата зраділи, як тільки почули, що будуть працювати в парі. Але чоловік зробив невелику паузу, щоб обрати четвертого.

— І нехай до вас приєднається Ханна. Допоможете їй підтягнути матеріал.

Наші шоковані погляди майже відразу зустрілися. Хоча, скоріш, в них було помітне розчарування в тому, що мені доведеться працювати разом з ними. Аргх, і це дійсно мало статися саме так?! Сумніваюся, що вони взагалі будуть зі мною розмовляти в процесі виконання завдання. І я навіть не розумію, що такого зробила! І ця ситуація мене вибішувала до чортиків.