Щоденник забувшої | Гаррі Поттер

21.

Насправді, я й досі злилася на близнюків. Зараз мені було байдуже, що там було між нами насправді до втрати моєї пам'яті, я все ж не розуміла одного. Ми ж були вже типу друзями, чому вони увесь цей час мовчали?
Натомість, я стала проводити набагато більше часу зі Скай та її друзями зі Слизерину. Це був симпатичний загонець Слизеринської команди з довгим чорним волоссям, їх однокурсниця Белль зі світлим каре й ще декілька інших, ім'я яких я ще не встигла запам'ятати.

— Ще раз вибач, що так вийшло. Схоже, навчу тебе робити викрутаси на мітлі вже наступного разу. - Мовила до мене Скай, поки я допивала теплий чай у вітальні їх факультету. Всі активно розмовляли між собою, поки я лише намагалася зігрітися. Вже холодно вдягати спідницю...

— То ти теж любиш політати? - Звернув на мене увагу темноволосий хлопець, ім'я якого я теж не запам'ятала.

— Складно сказати. Довелося навчитися з нуля, самі розумієте.. Скай обіцяла лише довести все до ідеалу. - Слабко усміхнулася я. Навіть тоді я була з близнюками, і нам було доволі весело. Не те, щоб мені не було комфортно і в цій компанії, просто.. Ми вже встигли укласти якусь угоду, домовитися ще про зустрічі.. Як би я не старалася, я не можу забути про свою образу на них. - До речі. Це ж скоро має бути матч?

— Так. Між Грифіндором і Слизерином. - Відповіла Скай.

— А в нас вже й традиція є - з перемогою закатати величезну вечірку. Зазвичай там мало людей з інших факультетів, але, думаю, для тебе можна зробити виключення. - Дівчинка зі світлим волоссям усміхнулася мені, і я усміхнулася їй у відповідь. А сама ж я задумалася, чи дійсно вони переможуть? Бо достатньо вислухавши від Уізлі про їх команду і особливо про їх завзятого капітана, тепер мені правда цікаво, хто ж здобуде перемогу.

— А хто ще є в команді Слизерину? А то я ще не всіх встигла вивчити..

— Так, ми ще не встигли познайомитись. - Раптово, ніби нізвідки, з'явився доволі високий блондин теж у формі Слизерину. - Я Драко, Драко Малфой. Приємно бачити нових вболівальників.

— Ханна Паркер. Але я, скоріш, не ваш фанат, просто приятель. - Я слабко усміхнулася. Навіть зараз можна було помітити його манери, як він повільно простягнув руку при знайомстві і также її прибрав, хмикнувши. Не те, щоб він викликав в мене якусь особливу зацікавленість, ніж хтось інший з цієї кімнати, але я все ж тримала в голові чутки про "вишуканість" цього факультету. Ніби тут всі фамільярні виродки, які тільки і бажають стати темними чарівниками й сіяти тільки тьму та нещастя. От і дізнаюся, правда це чи ні.

— Чуєте, а це правда, що Турнір перенесли на наступний рік? Бо якщо ні, вийде повна дурня. Всі і так чекали 150 років, не можуть же вони провести його не по традиціям, через 300 років від попереднього! - Знов почала ця балакуча блондинка, взявши трохи кислих мармеладок зі столу.

— Батько сказав, що скоріш за все він буде наступного року. Ти права, це буде дурницею пропускати таку подію тільки через якісь незрозумілі події в школі.. - Фиркнув Малфой, поки я сиділа і намагалася скласти в голові 2+2. Що за турнір? Які події? Про що це вони взагалі?

— А твій батько це завжди достовірне джерело? - Тихо хмикнув загонець, на що юнак лише ухмильнувся у відповідь.

— Тревіс, якби ми не були з тобою друзями, тобі б дорого обійшлося таке питання.

— А що за Турнір? - Все таки встромилася я в їх розмову, але зустрівшись з їх загубленими поглядами (до яких я вже встигла звикнути), я тут же спішила нагадати: - Я ж нічого не пам'ятаю, забули?

— А, точно.

— Турнір Трьох Чарівників - це така громадна подія, коли учні трьох шкіл, враховуючи от нашу, збираються в одній з них і проводять на цій території якісь іспити, щоб перевірити твою силу, вправність і все таке.. Ну і учасниками можуть бути лише учні сьомого курсу, бо там якась повна жесть по завданням і все таке. - Почала мені розповідати Скай. - Мали б приїхати учні Дурмстрангу та Бобатону, але, схоже, приїдуть вже наступного року. Виходить, ти теж будеш на сьомому курсі наступного року?

— Якщо пощастить. - Тяжко видихнула я. Може, якось потім я розповім їм про те, що, скоріш за все, я залишаюся на другий рік, але точно не зараз. Тільки зіпсую собі настрій.

— А відмінили його через те, що в школі почали помічати сліди темної магії, а згодом учню так зовсім стерли пам'ять одним закляттям. - Продовжив Драко, дивлячись на мене. Натяк зрозумілий. То це через мене і зіпсувалося все свято.