Коли він швидко закліпав очима, розмитий світ став чіткішим.
Перше, що він побачив, коли його погляд зосередився, були... груди. Два високих кургани — прямо перед його очима.
Перед його носом...
Підсвідомо відчуваючи запах шкіри, Сеол Джиху повільно і мляво перевів погляд угору. І невдовзі в його полі зору з'явилася Фі Сора, на її обличчі були явно спотворені сонливість і роздратування.
«...Є щось, що я справді вмираю від бажання дізнатися».
Можливо тому, що вона все ще була сонна, Фі Сора заговорила хриплим голосом.
«Ти виглядаєш так, ніби ти шокований, тоді чому, в біса, ти продовжуєш нюхати мене?»
Саме тоді Сеол Джиху зрозумів, що дихав глибше, ніж потрібно. На секунду в його голові промайнула думка: «Мені подобається запах троянд».
«Увааааа!»
Сеол Джиху закричав і підвівся так сильно, що впав на спину.
«Ха!»
Фі Сора клацнула язиком, дивлячись, як Сеол Джиху розмахував руками і вислизнув з ліжка.
Коли його потилиця вдарилася об підлогу, він вирвався з приголомшення, схвильовано підскочив і рефлекторно торкнувся свого тіла.
«...»
Чому він був у трусах?
Його зіниці почали тремтіти. Сеол Джиху поклав руку на груди і глибоко вдихнув.
Заспокойся. Заспокойся.
Кілька разів пробурмотівши собі під ніс, він заговорив.
«Поясни».
Він звучав так, наче його образили.
Фі Сора, витягуючи ліву руку та прикриваючи свій позіхаючий рот правою рукою, виглядала так, наче оніміла.
«Що пояснити?»
«Від початку до кінця. Все».
«О, звичайно. Ти втратив свідомість посеред пиття соджу, раптом почав плакати, а потім тебе вирвало на мене, поки я тебе несла».
«...Повтори?»
«Який жарт! Якщо ти слабкий до алкоголю, ти повинен пити помірковано. Ти вирвав на мене все, що з'їв, розумієш? Свинячий шлунок, рагу з соєвої пасти, рис, наенмьон... тьфу!»
Фі Сора здригнулася, наче одна лише думка про це викликала у неї лють і огиду. Тим часом Сеол Джиху ошелешено оглядав кімнату.
YOU ARE READING
Друге пришестя ненажерливості
Fantasy«Син Гули повернувся». Я пропав у світі азартних ігор. Я відвернувся від сім'ї і навіть зрадив свою кохану. Я марнував кожен день свого життя. Я жив як сміття. Реальність казала мені: ти нічого не досягнеш, що б не робив. Щоб змінити своє жалюгідне...
