Гюго був у своєму власному світі та не відповідав на будь-які його слова. Хіба що якщо мова йшла про Со Юху.
«Нічого не вдієш».
Було егоїстично очікувати, що його товариші по команді будуть беззастережно слідувати за ним і підтримувати його. Чохонг і Гюго все-таки були людьми, а не машинами.
«Дійсно нічого не вдієш».
«Ого... просто ого. Як людина може бути такою гарною?»
«Так, дійсно».
Сеол Джиху впорядкував свої думки та вирішив супроводжувати Гюго в його світі, щоб охолодити свою голову.
У Со Юху були відвідувачі. Було видно, як кілька Жреців важко дихали, поки вони втомлено носили в її будинок величезні сумки.
Раптове запитання виникнуло в його голові. Згадуючи минуле, він багато разів бачив тих Жреців, які носили туди-сюди величезні сумки.
«Що вони носять всередину?»
Со Юху зникла у своєму будинку після того, як зняла багаж з молодого Жреця. З рота Гюго зірвалося зітхання.
Потім, обернувшись, його очі розширилися.
«Сеол, що це?»
«?»
«Це намисто. Я вперше його бачу... але чому ти його носиш?»
Коли Сеол Джиху подивився на свої груди, його ніде не було видно. Він був впевнений, що одягнув його правильно.
«Ах».
Провівши мереживо на плечах, він нарешті побачив коштовність. Кулон був за його спиною, наче ховався.
«Га?»
Коли він якраз збирався поправити намисто, Гюго знову перевів увагу на вікно.
Тихенько відійшовши в куток, Сеол Джиху тихо запитав.
«Флоне, що не так?»
[Він мені не подобається!]
У його голові дзвенів стукіт зубів.
[Я ненавиджу цю людину!]
Для Флоне було незвичайним висловлювати відверту неприязнь до когось, тому Сеол Джиху був здивований.
«Чому ти раптом так розсердилась? Гюго зробив щось не так?»
Коли він заспокоїв її, ніжно гладячи кулон, ледве заспокоєна Флоне відповіла тремтячим голосом.
YOU ARE READING
Друге пришестя ненажерливості
Fantasy«Син Гули повернувся». Я пропав у світі азартних ігор. Я відвернувся від сім'ї і навіть зрадив свою кохану. Я марнував кожен день свого життя. Я жив як сміття. Реальність казала мені: ти нічого не досягнеш, що б не робив. Щоб змінити своє жалюгідне...
