Со Юху чекала в глибині печери перед маленьким вогнищем.
Він побачив білу каструлю з закритою кришкою, що висіла над вогнем разом з посудом і столовими приборами.
«Ти голодний?»
Він, чесно кажучи, трохи нервував, відколи вона попросила його таємно піти за нею посеред ночі. Це було неочікувано.
Со Юху нахилила голову, а потім зібрала руки і ніжно заговорила.
«Ти завжди тренуєшся щодня до пізньої ночі. Я припустила, що ти зголоднієш близько цієї години... це небагато, але я приготувала для тебе перекус на вечерю».
Сеол Джиху втратив дар мови. Це сталося тому, що світло від багаття раптом стало схоже на німб за її спиною.
«Ангел?»
Хіба може людина утворити таку теплу і ніжну посмішку?
Від самого її вигляду він втратив розум, тому Сеол Джиху не помітив, що його рот був широко відкритий.
Нарешті прийшовши до тями, він почухав голову і заворушив руками.
«Ах... ти навіть приготувала для мене їжу... вибач...»
«Ні, ні. Ти призупиняєш тренування, щоб захистити мене, чи не так? Мені здавалося, що я забираю твій дорогоцінний час для тренувань, тож мені слід було б вибачитися».
Власне кажучи, вона мала рацію, але Сеол Джиху ніколи не вважав її набридливою. Жодного разу. Навпаки, час, який він проводив з нею, був близьким до зцілення.
Навіть Агнес підкреслювала, що повноцінне харчування та сон є невід'ємною частиною тренувань.
Останнього разу він був змушений тренуватися до межі своїх можливостей, тому що йому потрібно було здобути кваліфікацію для відвідування Бенкету, але оскільки цього разу він нікуди не поспішав, він міг вільно відпочити між тренуваннями, точніше, мав відпочити. Джанг Малдонг також наголошував на достатньому відпочинку.
«Все майже готово. Можеш посидіти і трохи почекати?»
Незважаючи на це, почувши, як вона чемно розмовляє з ним так, щоб він не почувався обтяженим, він відчув вдячність і ще більше вибачився.
Він почувався благословенним.
«Хто я такий, щоб отримувати все це?»
Звичайно, Сеол Джиху знав, що Со Юху не надає йому особливого ставлення, але незважаючи на це, його почуття були аж над дев'ятою хмарою, що змушувало його нервово озиратися туди-сюди, чекаючи.
YOU ARE READING
Друге пришестя ненажерливості
Fantasy«Син Гули повернувся». Я пропав у світі азартних ігор. Я відвернувся від сім'ї і навіть зрадив свою кохану. Я марнував кожен день свого життя. Я жив як сміття. Реальність казала мені: ти нічого не досягнеш, що б не робив. Щоб змінити своє жалюгідне...
