Вранці 30го дня.
Як і планувалося, Сінція оголосила про продовження терміну ще на два місяці. Вона звучала так, ніби була щедрою до них, і це змусило багатьох з вцілілих, зітхнути з полегшенням. Адже більшості з них досі не вдалося набрати 1000 балів.
Звичайно, не всі проявляли однакову реакцію.
«Що таке, Хао Він?»
Сінція знала, що Хао Він довго дивився на неї, але вирішила відповісти лише зараз і перевела свій погляд на чоловіка в чорному костюмі.
Брови Хао Віна ледь-ледь піднялися.
«Нічого, насправді. Але...».
«Але що?»
«Це не те, що я чув».
«Хіба не завжди було три місяці?» Хао Він, здавалося, шукав спосіб натякнути на свої слова, не вимовляючи їх вголос. Звісно, у нього не було реальних причин розкривати правду та протидіяти Сінції.
«Ось як? Як жаль. Я не знаю, який дурень це тобі сказав, але ти, мабуть, не чув, що цього разу я головний менеджер».
«Якщо ви так кажете, то, мабуть, мені більше нічого сказати».
Хао Він знизав плечима і обернувся, перервавши зоровий контакт. Потім Сінція недбало провела поглядом по решті вцілілих.
«— Отже, як пройшов перший місяць вашого перебування в Нейтральній Зоні?»
Її запитання зустріли лише мовчанням.
Реальність ситуації, була такою, що незалежно від того, скільки з них зібралося, щоб сформувати команду, ніхто не міг пройти жодної місії «звичайної» складності.
«Якщо ви не повний ідіот, я майже впевнена, що ви вже почали усвідомлювати сувору правду. «Ах, я справді нікчемний. Якщо я покину це місце зараз, я відразу помру». Ви, мабуть, думали про такі речі, чи не так? Ти так не вважаєш, буріто?»
Кремезний мексиканець, який скаржився, що його не пустили в Рай, збентежено уникав зустрічі з нею поглядом.
«Здається, ви всі вже прокинулися».
Сінція, здавалося, була задоволена їхньою реакцією, оскільки тон її голосу трохи пом'якшився.
«Тепер, коли ви усвідомили реальність, ви, безсумнівно, готові слухати більше, ніж будь-коли раніше. Більшість з вас, напевно, вже накопичили принаймні кілька очок виживання, так?»
YOU ARE READING
Друге пришестя ненажерливості
Fantasy«Син Гули повернувся». Я пропав у світі азартних ігор. Я відвернувся від сім'ї і навіть зрадив свою кохану. Я марнував кожен день свого життя. Я жив як сміття. Реальність казала мені: ти нічого не досягнеш, що б не робив. Щоб змінити своє жалюгідне...
