Друге пришестя ненажерливості

Розділ 179. Навіть якщо це життя закінчиться (1)

«Ще ні-»

БУМ!

Не встиг він навіть закінчити свої думки, як його зчеплені руки вдарилися в тіло Невмирущої Старанності.

Його тіло зреагувало на крок попереду голови.

Тому що він знав.

Усі командири армій вже були справжніми монстрами, але цей вампір був безсмертним виродком, який справді виснажував.

Не можна було розслабитися, навіть коли він припинив дихати, і не можна було припиняти атаку, навіть якщо ти подрібнив його органи в друзки.

Принаймні, поки не стався унікальний знак, який можна було побачити лише після смерті командувача армією.

Тому Сеол Джиху знову підняв зчеплені руки. Але раптом його поле зору затремтіло, і він упав на спину.

Лише кілька разів покатавшись по землі, його спину охопив пекучий біль. Його боки теж були гарячі.

Вульгарна Цнотливість зиркнула на Сеола Джиху своїм спохмурнілим обличчям. Її волосся, яке було настільки довгим, що торкалося землі, було наполовину спалене.

Їй вдалося прорватися крізь перешкоди Со Юху та завдати удару.

«Ця божевільна сука».

Сеол Джиху тихо пробурмотів і простягнув руку. Крижаний спис, що лежав на землі, підвівся сам і обертовим рухом полетів йому в руку.

Вульгарна Цнотливість пронизливо скрикнула і полетіла до нього. Повз його вуха полетів лютий вітер. Вона летіла з такою швидкістю та енергією, що Сеол Джиху більше не міг її ігнорувати. «Чи варто довіритись Со Юху, щоб вона подбала про це?» Коли він коротко замислився...

Чрррк!

У його вухах пролунав брязкіт ланцюгів.

З нізвідки зліва прилетіла стріла, розрізала повітря та ідеально влучила в ребра Вульгарної Цнотливості.

Вульгарна Цнотливість закричала, коли її відкинули назад.

Чрррк, чрррк!

Брязкіт ланцюгів продовжувався. Дивно, але дві стріли, прикріплені до ланцюгів, полетіли у Вульгарну Цнотливість. Вона швидко вивернула тіло та ухилилася від атаки, але стріли змінили курс, наче були живі, і намагалися зв'язати їй крила.

Зрештою Вульгарна Цнотливість поспішно склала крила та вигукнула від розчарування.