Загальна атмосфера була не дуже хорошою.
Минуло чимало часу відтоді, як експедиція зупинилася, але Ділан далі мовчав. На обличчі Самуеля був вираз незадоволення. Обоє просто дивилися на землю. Оскільки два Стрільці, яких інші визнавали досвідченими та вмілими, демонстрували приблизно однакові вирази обличчя, цілком ймовірно, що щось пішло не так.
Оскільки час очікування подовжився, Ян не мав іншого вибору, як підійти, хоча спочатку він не хотів цього робити.
«У нас проблема?»
«...Ми знайшли сліди відбитків, але вони точно не людські, проте поки що ми не можемо зрозуміти, кому вони належать».
Ділан відповів прямолінійно. Самуель теж повільно похитав головою. Тепер, коли сталася найгірша ситуація, Ян також мав пом'ятий вираз обличчя.
«Хм... Якщо ви обоє не впевнені, чи могли б ви описати мені їх, можливо є щось важливе? Я не можу дати вам жодних гарантій, але оскільки я тривалий час фактично жив у королівській бібліотеці, я запам'ятав унікальні характеристики більшості видів монстрів».
Самуель вважав пропозицію Яна розумною, тому знову перевів погляд на землю.
«По-перше.... Довжина і ширина кожного сліду досить великі. Найменший приблизно в 1,2 рази більший за звичайного чоловіка, а найбільший приблизно в 1,5 рази».
«Скоріше всього, це вид з великою статурою. Будь-що інше?»
«Глибина кожного відбитка також значна. Поверхня тут не настільки м'яка, якою вона була біля входу в ліс... Ах, і тут також є кілька пасом землистого хутра».
«Землистого кольору, кажеш?»
Брови Яна невпевнено здригнулися.
«Вони світлого кольору? Чи темного?»
«Світлого».
Самуель змахнув вказівним пальцем по землі і кивнув головою, ніби був у цьому впевнений.
«І також....»
— У них раптом не шість пальців на ногах, ні, я маю на увазі, шість слідів від кігтів?
Запитання Яна прозвучало досить нагально. Людина, яка сказала їм зберігати спокій, не змогла вгамувати свою тривогу.
«Що-що? Ах, так, саме так. Я якраз збирався тобі це сказати».
«Крім того, чи є десь на відбитках маленькі, але глибокі борозенки? Наче землю проткнули якимось гострим предметом, а потім вирвали чи щось подібне?»
YOU ARE READING
Друге пришестя ненажерливості
Fantasy«Син Гули повернувся». Я пропав у світі азартних ігор. Я відвернувся від сім'ї і навіть зрадив свою кохану. Я марнував кожен день свого життя. Я жив як сміття. Реальність казала мені: ти нічого не досягнеш, що б не робив. Щоб змінити своє жалюгідне...
