Двері кав'ярні відчинилися, і увійшов юнак. Уважно оглянувши заклад, він помітив молоду жінку, що сиділа біля вікна. Вона була в напівофіційному вбранні, а не в звичайному сірому діловому костюмі, але її акуратно зав'язаний хвостик був певною фірмовою ознакою Кім Ханни.
Юнак жорстко підійшов до неї, але Кім Ханна не відреагувала. Вона склала руки і схрестила ноги, дивлячись перед собою з безвиразним обличчям.
Як злочинець з явними доказами проти себе, Сеол Джиху нерішуче сів на сидіння навпроти неї.
«Кім Ханна...»
Він тихо покликав її, але Кім Ханна навіть не подивилася на нього. Він не міг бути впевненим, чи вона про щось думала, чи просто ігнорувала його, але її очі дивилися в порожнечу.
Важка тиша заповнила атмосферу. Сеол Джиху трохи присоромлено опустив очі. Неприємну атмосферу було складно витримати. Він хотів би, щоб Кім Ханна почала проклинати його, як він очікував від неї, але вона виглядала інакше.
«Це не може бути добре».
Він планував шукати слушну нагоду щоб замовчати цю тему, але тепер ця думка повністю зникла. Хоч який він був пустотливий і незрілий, він знав, коли і з ким не варто жартувати.
Саме тоді, коли він почав хвилюватися, наче його серце, що калатало, може вискочити з грудей...
«Я багато про це думала».
Нарешті почала Кім Ханна.
«Ти міг подумати... що я тебе надмірно захищаю. Звичайно, я з цим зовсім не згодна, але я розумію, чому ти міг так подумати».
Вона продовжувала тихим голосом.
«Я вважала, що так буде найкраще для тебе, але зрештою важливо те, як ти це сприйняв. І, висловлюючись так, віддати тобі комунікаційний кристал було необережно з мого боку. Я використала мій статус захисника, щоб втрутитися у твоє життя або змусити тебе робити те, чого я хочу. Ти, можливо, так про мене думав».
Кім Ханна звучала серйозно. Сеол Джиху саме збирався сказати: «Ні, я ніколи так до тебе не ставився», але коли він побачив, що Кім Ханна дістає білий конверт з сумочки, він здригнувся.
«Отже».
Вона поклала конверт на стіл і поклала на нього руку. Її рука тремтіла, ніби вона збиралася штовхнути її вперед.
YOU ARE READING
Друге пришестя ненажерливості
Fantasy«Син Гули повернувся». Я пропав у світі азартних ігор. Я відвернувся від сім'ї і навіть зрадив свою кохану. Я марнував кожен день свого життя. Я жив як сміття. Реальність казала мені: ти нічого не досягнеш, що б не робив. Щоб змінити своє жалюгідне...
