Друге пришестя ненажерливості

Розділ 185. До Землі

У цей момент пролунав гучний кашель.

Джанг Малдонг стояв перед дверима, дивлячись на далеку гору.

«Схоже тепер стало набагато тихіше... можна зайти?»

«Ах, так, так!»

Со Юху швидко злізла з Сеола Джиху і побігла геть з кімнати, наче новоспечена дружина, яку щойно спіймав тесть на інтимних стосунках.

Тереза та Чохонг також пішли, почуваючись досить задоволеними собою.

«Я не мав на увазі, що ви маєте піти».

Джанг Малдонг сів на стілець і зняв свого капелюха.

Сеол Джиху зустрів його з усмішкою.

«Я радий, що ви тут, Майстре».

«Я також. Ти не уявляєш, як важко було сюди потрапити».

Коли Джанг Малдонг тихо промовив, Сеол Джиху охоче з ним погодився.

«Так, вони увірвалися щойно ви дістали голки».

«Як твоє тіло?»

«Все добре. Мій фізичний рівень знизився, але це лише тимчасово і він відновиться після хорошого відпочинку».

«Радий це чути».

Джанг Малдонг був досить різким у своїй манері мови. Але згадавши, що Чохонг сказала йому, поки він був «без свідомості», Сеол Джиху щасливо посміхнувся.

Після миті мовчання Джанг Малдонг заговорив.

«Я впевнений, що ти вже втомився це слухати... але хороша робота. Перемога в долині Арден — це досягнення, яке гідне бути визнаним легендарним. Ти справді добре зробив».

«Ха-ха, легендарним? Ви мені лестите».

«Я говорю, як є. Те, чого ти досягнув, — це те, чого ніхто не робив з часів створення семи армій. Якщо це не можна назвати легендарним, то що можна?»

Це мало сенс, чим більше він про це думав, тож Сеол Джиху просто сором'язливо почухав щоки.

«Зараз жар від новин трохи вщухнув, але весь Рай говорив про тебе лише три місяці тому. Навіть маленькі діти вже повинні знати твоє ім'я. Не лише райські жителі та Земляни, а й Федерація та Паразити».

Зважаючи на те, наскільки спокійним був Джанг Малдонг, не здавалося, що він був тут, щоб просто хвалити його. Хоча Сеол Джиху не міг бути впевненим, він відчував, що у Джанга Малдонга інша мета.