Друге пришестя ненажерливості

Розділ 74. Гнів короля (1)

Кроки всіх присутніх зупинилися. Вероніка спантеличено подивилася позаду.

«Мм?»

«Ах...»

Рот Сеола Джиху безпорадно хитався вгору-вниз.

«Колір знову змінився».

Точніше кажучи, колір печери змінився на помаранчевий, коли команда вирішила йти далі.

«Не підходьте!»

Раптом у нього пересохло в горлі. Думка, що він зробив помилку, промайнула в його голові. Йому слід було бути набагато обережнішим з самого початку, коли колір ще був жовтим, але він був засліплений розгадкою таємниці, і почав діяти поспішно.

«Що трапилося, лідер?»

«Давайте повернемося».

«Що?!»

Вероніка вигукнула від щирого здивування.

«Ти серйозно? Ми зайшли так далеко, але ти хочеш повернутися з порожніми руками?»

Подібну реакцію продемонстрував і Михайло. Сеол Джиху збирався сказати: «Це не так», але швидко закрив рота. Він знав, що його інтуїція їх не переконає, особливо тому, що він розмовляв зі здібним Стрільцем.

Ні, йому потрібне було набагато краще виправдання. Щось, з чим інші члени команди могли б погодитися або, принаймні, зрозуміти значення. Проблема полягала в тому, що він не міг придумати нічого на ходу.

«...Якщо моя теорія правильна, то це місце точно є одним з дослідницьких центрів, про які я вам розповідав. У такому разі це буде непросте місце для дослідження».

«Але мені так не здається».

«Це навіть не схоже на лабораторію».

Він мав надію, але, безперечно, негайно виникла опозиція.

«Крім того, навіть якщо там є вороги, це будуть просто мутанти. Це не те, що ми не можемо побороти, правильно?»

«Ми не знаємо, чи є істота вищого рангу, яка керує мутантами».

«Цікаво.... Але навіть тоді, хіба ми не зможемо перемогти, об'єднавши разом наші сили?»

«Я не думаю, що це буде можливим».

«Слухай, це чудово, що ти обережний, але не дивись на нас так зневажливо, добре? Всі ми троє на порозі досягнення рівня 4. Марія та Чохонг також лише за крок від вступу до Високого Рангу. Крім усього цього, ти ще й чудово володієш бойовими здібностями, чи не так?»