Всередині будинку Со Юху був не повний безлад, а знайомі мішки, розкидані по підлозі.
«Це...»
Дім Дочки Лукзурії.
Це було скромне місце порівняно з її славою, але в ньому панувала тепла атмосфера.
«Гюго позеленів би від заздрості, якби знав».
Зачарувавшись ароматом сандалового дерева в кімнаті, Сеол Джиху трохи почервонів, а потім засукав рукави і почав допомагати прибирати.
Робота не була надто складною чи виснажливою, але Сеол Джиху намагався триматися на відстані від Со Юху, допомагаючи їй прибирати.
Це було тому, що бажання, які було надто соромно навіть висловити, атакували його розум, коли вона підходила надто близько.
Він хотів жартувати над нею, скиглити про різні речі і...
«Що зі мною трапляється?»
Його розум знав, що він не може, але він відчував, ніби його інстинкти почали кричати: «Я хочу обійняти її! Я хочу обійняти її!»
Настільки сильно, що він був упевнений, що навіть якщо він скаже: «До біса це! Я обіймаю її!» і обійме її, Со Юху лише безпорадно зітхне і пробачить його.
«Про що я, в біса, думаю?»
Хоча він зрештою нічого не зробив, оскільки навіть він вважав свої думки відсталими, Сеол Джиху був повністю збентежений.
Чи було це дивно, якщо він відчував, що його тіло реагує автоматично?
Він майже міг зрозуміти, чому Чохонг і Гюго втекли; не було нічого складнішого за ситуацію, в якій він опинився.
Кинувши крадькома погляд на тонке декольте Со Юху, що наполегливо працювала, Сеол Джиху застогнав усередині та силоміць відірвав свій погляд.
І коли він це зробив, перед його очима з'явився мішок, поставлений у кутку кімнати. Поки він дивився на нього, оскільки йому більше не було куди дивитися...
«Це інгредієнти».
«Хук!»
Сеол Джиху здивовано підскочив від раптового голосу.
«З тобою все гаразд?»
Коли Со Юху підійшла до нього, Сеол Джиху інстинктивно відсахнувся.
«Так, так».
Побачивши, як хлопець вигукнув «Ха-ха» і пошкандибав до мішка, Со Юху зробила здивований вигляд.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Друге пришестя ненажерливості
Fantasy«Син Гули повернувся». Я пропав у світі азартних ігор. Я відвернувся від сім'ї і навіть зрадив свою кохану. Я марнував кожен день свого життя. Я жив як сміття. Реальність казала мені: ти нічого не досягнеш, що б не робив. Щоб змінити своє жалюгідне...
