«Це не може тривати».
Це були перші слова, які зійшли з вуст Кім Ханни за довгий час. Вона потяглася до сумки.
«Я дійсно не хотіла втручатися у твоє життя тут, у Раю. Отже, я була у невеликій дилемі, розмірковуючи, давати тобі це чи ні. Але тепер я не можу дозволити цьому так продовжуватися».
Вона говорила твердо, наче хотіла поставити останню крапку, і поклала щось на стіл. Це був круглий прозорий кристал завбільшки з долоню.
«Це комунікаційний кристал. Він виготовлений з високоякісного базового кристала, тож працюватиме навіть у Харамарку. Надалі, коли тобі потрібно буде кудись піти, куди завгодно, ти спочатку дзвониш мені. Ти мене зрозумів?!»
Сеол Джиху мало не гаркнув: «Ти моя мати, чи що?» але, побачивши вбивчий блиск в її очах, він не зміг висловити свої скарги. На жаль для нього, Кім Ханна не була з тих, хто сприймав мовчання як ствердну відповідь.
«Чому ти ще не взяв кристал?!»
«А? Ти смієш хитати мені головою?? Ти думаєш, що можеш так робити??»
«Це вже трохи надто, тобі так не здається? Ти не моя мати, тому отримувати твій дозвіл кожного разу, коли я хочу щось зробити, це трохи...»
Сеол Джиху обережно висловив своє невдоволення, але тоді...
«Ні, почекай. Я не кажу, що не візьму його».
Коли він поспішно поклав у кишеню комунікаційний кристал, сповнене люті обличчя Кім Ханни повільно відхилилося на бік.
«...Не думай, що я поступаю несправедливо. Ти перший порушив обіцянку».
Тоді Сеол Джиху не знав, що відповісти.
«Ти мало не вразив мене до смерті, розумієш?! Я б не була такою злою, якби ви пішов в Рамман, але Ліс Заперечення? Долина Арден?!»
Колір обличчя Кім Ханни змінювався між червоним і синім, наче вона все ще не могла повірити, що сталося, чим довше вона думала про це.
«Це не тільки найдальша точка на півдні, ти фактично потрапив в прикордонний регіон! Це диво, що ти взагалі повернувся живим, дурний ти ідіот!!»
Со Юху постійно кивала головою на знак згоди, доки приносила чашку крижаної води.
«Невже... ти теж?»
Вона так розсердилася, бо вони тут галасували? Згадуючи старе прислів'я про більшу ненависть до невістки, коли вона не давала свекрусі бити себе, Сеол Джиху почав трохи дутися.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Друге пришестя ненажерливості
Fantasy«Син Гули повернувся». Я пропав у світі азартних ігор. Я відвернувся від сім'ї і навіть зрадив свою кохану. Я марнував кожен день свого життя. Я жив як сміття. Реальність казала мені: ти нічого не досягнеш, що б не робив. Щоб змінити своє жалюгідне...
