Арктика сімнадцять

Моя ненависть, моя любов 2

  Власне, в ті часи я ще не покинула цю планету. Як я колись розповідала — народилась я тут, та жила я тут... Певний час.

Протягом декількох років у нас перебував мандруючий, космічний університет. Навіть не перебував, а застряг в цій дірі. Бач, університет той з розумниками невдало приземлив свою станцію на місці заправки, поряд із геотермальним реактором. Приземлився він настільки невдало, що не розрахувавши гравітації на планеті роздушив сам собі двигуни, шлюзи для виходу, техніку у своїх ангарах, та все, що було на посадковому майданчику.

Що так дивишся на мене червона? Розумники розумниками, однак і ті прорахувалися.

Так ось, далі... Після того інциденту їх примусили до відшкодування. А саме — безплатна освіта для місцевих. Ха, бачила б ти їх пики, коли вони побачили кого саме їм потрібно буде навчати.

А навчати потрібно було нас — сиріт.

А'на відвела погляд, спостерігала за білосніжною рівниною, по якій вітер шурхав сухий сніг. Фібі того не помітила, але темношкіра чудово те побачила — щось швидко спустилось на поверхню, впало за пагорбом, і не була то комета чи метеорит. Вирішила не повідомляти про це — спустилось та й спустилось, поки не лізе сюди то все добре.

За кількахвилинну перерву вона продовжила розповідь.

Батьків я не мала, та й не цікавилася, вважаю, що мене як інших просто підкинули під двері сирітського кварталу. Квартал той був не дуже добрим... Мер міста виділяв мало коштів на сиротинці... Та... Ой, щось я забалакалася. Коротше — росла я в бідноті та в незгоді, припиняй дивитись на мене так, жаль мені не потрібен. Тепер.

Про навчання теж мало що розповім, бо то були стандарти — школа, домашка, праця, відпочинок і по колу. Так власне пройшло чотири роки. За цей час я виросла, не тільки зростом, а й фігурою. Було мені... Дай пригадаю... Здається сімнадцять? Так, сімнадцять. Освіту я отримала у сфері космічної інженерії, що не дуже було потрібним на цій засніженій кульці...

****

- Ні, ні, і ще раз — ні. - говорив кадровик дивлячись на папери. - Космічні інженери потрібні в космосі, а тут, на нашому заводі ви з цими вміннями непотрібні!

А'на перехрестила руки на грудях.

- На оголошенні було написано: «Потрібен інженер, приймаються будь-які сфери діяльності», хіба ні? То чого ви зараз носа крутите? Думаєте, що я нічого не вмію?