Уламки

2 0 0
                                    


  - Ні, ні-ні-ні!!

На мапі космічного простору над «Арктикою — 17» щойно зник довгоочікуваний корабель. Караван, на якого покладали великі надії й порятунок. Фібі стежила. Стежила за тим, як зникав другий маяк.

Вона негайно встала зі свого робочого місця й схопилася за куртку. По дорозі накинула її, не защіпляла. Пробігла повз Рекса та Лею, які тягнули якусь діжку. Натиснувши кілька кнопок на дверях вийшла з печери.

- Ні...

В небі палали дві точки. Ці точки повільно, а згодом швидко, падали на поверхню планети. Вогняні уламки однією хвилею впали за сніжний пагорб, де колись врятувалася на капсулі Фібі.

Схопилася за серце, торкнулася зап'ястя. Ущипнула себе. Ні, це не сон, їх надія справді щойно розвалилася та згоріла.

- Дідько! - почулося згори.

Червоноволоса підійняла голову. На башті, спершись об поруччя, лаялася А'на. Жінка теж чудово бачила, як шматок космічного корабля поховав себе у вічному снігу. Фібі відвернулася, поглянула на вогні в небі. Падав другий корабель.

- А цей йде на нас! Ховайся!

А'на швидко спустилася, настільки швидко, що стрибнувши з драбини ледь не зламала ногу. Схопивши закляклу червону за руку потягла її до печери.

Гуркіт. Щось й справді впало поряд. Затишшя.

- Дідько. Це були Пацюки, так? Це їхні два кораблі?

Фібі не відповідала, сиділа впершись спиною в стіну, обличчя ховала за руками.

- А най його... Дівко. Фібі? Чуєш? Агов? - А'на штовхнула її рукою. - Йди, йди до комп'ютера, до того Шімлера, може він розкаже що там таке сталося.

Ззовні, неподалік від входу, лежала купа уламків, що розтопили навколо себе сніг. З тієї купи стирчала кігтиста долоня. А'на наблизилася, побачила довгий хвіст. Гарячі уламки диміли, придушене тіло не ворушилося.

- Ех... - А'на присіла поряд з уламками. - Покличу Арі, варто закопати його десь...

Повідомлення було надіслано, як і десять штук до цього. Фібі не сподівалася, що Шімлер прочитає, адже штучний інтелект чотири дні назад впав в гібернацію. Дмухнула на липкий локон, що навис над її оком, той не ворухнувся, тому дівчина пальцями вплела його у своє волосся. Важко здихнула.

Арктика сімнадцятьWhere stories live. Discover now