Арктика сімнадцять

Дні голоду 3

За кілька годин до події...

- Так, правильно. Береш цей диск, під'єднуєш до верстата і працюєш.

- А якщо так?

- О! Гарна думка, так можна розрізати більше.

Під своїм шарфом Лейя усміхався. Йому нарешті вдалося опанувати страшну машину для розрізання заліза, щоб потім з них зробити стяжки. Апарат тихо гудів, а коли до нього ставили якийсь метал, той зі скреготом його розрізав за допомогою гострого диска.

- Чудово, а тепер хапай ящик з інструментами, стяжки й тягни ці речі за мною. - проговорила А'на накидуючи довгі та тонкі палі виготовлені на тому ж верстаті, але за допомогою ручки з паяльником - палі були металічними. Складала вона їх на саморобну тачку.

- Не зрозумів? Ящик - це ота коробка, ні не та, ось ця, так. Бери її та ці штучки, які ти щойно зробив.

Лейя дивився на неї та на верстат, потім знову на неї.

- Знову не зрозумів? Ст-я-ж-ки, Зараз покажу. Ось це - стяжка, за допомогою неї я роблю ось так - А'на взяла іншу стяжку і за допомогою неї з'єднала їх - Бачиш? Стяжки з'єднуються і за допомогою них утворюється відносно міцне кріплення, звісно якщо зробити ось так.

Юнак в шарфі взяв ці два кільця. Роз'єднав, роздивився їх, а потім повільно з'єднав, повторив вузол.

- Стяжка. Стягувати? - сказав він на ці два кільця.

- Правильно, це стяжка. А те, що сам допетрав до слова стягувати - молодець, сподіваюся ти ще й розумієш значення слова?

Він оглянувся. На полицях лежали саморобні інструменти та пристрої, на стелі висіла одна-єдина товста лампа. Підлога була звичайною скелею. Не знайшовши предмета для прикладу Лейя обхопив тканину на своїх штанах та прийнявся стискати тканину демонструючи це А'ні.

- Стягувати і... Роз..Розтягувати - невпевнено говорив він до жінки.

Вона посміхнулася, по дружньому хлопнула його по плечі.

- Саме так, все правильно. А тепер, до роботи.

Через якісь три хвилини вони пройшли коридорами печери й опинилися в тій самій залі, де був гейзер. Лейя завмер. Дивився він на стелю, можливо під шарфом в нього був відкритий рот. А'на розвантажила тачку із палями, а коли помітила що її підлеглий застиг на вході - підійшла до нього. Встала поряд й теж дивилася на стелю.