Арктика сімнадцять

Дні голоду 5

 Кістки. Дві. Тонкі, трохи жовтуваті через юшку, лежали вони на дні тарілки.

Фібі, все ще тримаючи посудину біля губ, дивилися на них. Чиї вони? Її руки затремтіли. Повільно вона опустила тарілку на стіл. Ніхто не звернув на неї уваги. Всі вечеряли, крім Рекса. Він займався тим, що колотив суп на плиті.

Дівчина поглянула на А'ну, вона повільно сьорбала юшку й дивилась у свою вечерю. Поглянула на Арі - ця, їла швидко, ще й попросила добавки. Чоловік зачерпнув трохи й налив їй, в суп впали три шматочки гриба. Чи то не гриб?

- Рееекс - повільно почала Фібі - Рекс, а що ще є в супі, окрім грибів?

Чоловік відклав черпак, лишив його в каструлі, долоні в нього непомітно тремтіли.

- Ще там є вода.... - тихо відповів.

- Що-що говориш? Вода? І все?

Тиша. Він продовжив колотити. Цей звук, звук того як металевий черпак шкрябав об дно, був єдиним в тихій кухні.

- Рекс, відповідай. - повторила. Він мовчав. - Рекс, відповідай, чуєш мене?

Знову не відповів. А'на далі собі сьорбала, а Арі знову все швидко випила. Ніхто не звертав уваги на Фібі. Вона не витримала й різко встала зі столу, вдаривши при цьому долонями, та настільки сильно що її порожня тарілка підскочила й викинула дві кістки на стіл. Темношкіра здригнулася й випустила ложку.

- Вода і все?! Тільки вода та гриби, Рекс?! А це, що таке? Чиї це кістки на столі, Рекс?

Черпак затарабанив по краю каструлі. Руки в чоловіка почали тремтіти сильніше, він все ще не осмілився повернутися до неї обличчям. Біловолоса Арі перехилилася через стіл й потяглася за цими двома кістками. Одну вона дала А'ні, іншу почала гризти й обсмоктувати. Фібі заклякла. Спостерігала за тим, як ця худюща дівчина спокійно гризла кісточку. Темношкіра вагалася їсти, дивилася на Фібі яка от-от вибухне гнівом, поглянула на свою подругу. Голод взяв над нею верх, вона теж прийнялася гризти кістку.

Червоноволоса відійшла від стола. В кухні чутно було те, як вона зробила два кроки поряд з ним. Чутно було також, як вона вдарила долонею по білій потилиці дівчини настільки сильно, що вона, слабка, вдарилася головою об стіл та почала відкашлювати кістку якою вдавилася.