Пригощаючи вином / 将进酒 / Qiang Jin Jiu

Розділ 45. Новий меч

Автор арту: невідомий.

{ Том 1. Я був міністром у вигнанні }

     Серце Шень Дзечваня було спокійне, немов глибока вода, але в цей момент навіть він був вражений від почутого. Хустинка Сяо Чиє, яка лежала в кишені його рукава, немов вогонь, обпікала його руку. Вона незрозумілим чином підкорилася наказам Сяо Чиє. Розгорілося полум'я, яке дісталося аж до вух Шень Дзечваня. Він знав, що легке почервоніння на сніжно-блідій шкірі не було б непомітним. Навіть якби чоловік намагався заперечити це, нікого б не переконали його слова.

     Здавалося, Сяо Чиє опинився в якомусь скрутному становищі, його немов звідусіль оточували блискучі дзеркала. Видавалося, що чоловіку навіть хотілося, щоб його справжнє обличчя розкрили, а захисну оболонку зняли.

     Шень Дзечвань облизав губи, позбувшись неприємної сухості, яка виникла через тривожність. Він стиснув кулаки та проігнорував провокацію з боку Сяо Чиє, відмовляючись дати останньому шанс на продовження.

— Настав час сну, — видав Шень Дзечвань. — Потрібно покликати їх.

     Сяо Чиє відчув, що реакція Шень Дзечваня «Я тебе ігнорую» була схожа на подряпину. Вона лоскотала його, розпалюючи бажання продовжити атакувати після перемоги. Однак, навіть якби він вийшов переможцем, то не міг поспішати, адже імпульсивність лише проклала б йому шлях до пастки. Тож цього разу він відпустив його та мовив:

— Обидва шифу мають свої домовленості, тож не варто про них хвилюватися. Якщо ти хочеш спати, Східне крило вільне.

     Шень Дзечвань у ту ж мить різко підвівся.

     Дзі Ґан й Дзво Цяньцьов були настільки п'яні, що наступного дня все ще не відчували себе «живими». Шень Дзечвань допоміг Дзі Ґану сісти у екіпаж й відвіз його до дому.

     Сяо Чиє спостерігав, як карета від'їжджає. Він мовив до Чень Яна:

— Ці два дні уважно стеж за Вісьмома Великими Кланами. Хто з них буде більш вправніше вести справи.

     Чень Ян кивнув, підтверджуючи його наказ.

◈  ◈  ◈

     Похитування карети під час руху немов заколихували чоловіка. Шень Дзечвань заплющив очі й поринув у відпочинок. Карета зробила об'їзд, і на півдорозі вони пересіли на нічим не примітний візок, перш ніж прибути до храму Джао Дзвей.