Аннель плюхнулися на сіно. Воно розташовувалося на дерев'яній платформі, яку можна було назвати другим поверхом, у стайні. Щоправда, туди було важко піднятися. Потрібно було застосувати всі навички лазіння.
І зараз Аннель заслужено відпочивала в мирному середовищі тварин. Ще не настала ніч, а вона вже звільнилася від усіх своїх обов'язків служниці. Аннель заплющила очі й вдихнула, відчуваючи, як вага її тягаря й обов'язків розсіюється. Думки її неслися в далекі землі, про які вона чула, де панували мир і спокій для тих, хто чекав умиротворення. Аннель навіть почала подумувати про те, щоб вирушити на пошуки Зари потім. А зараз, коли вона перечекає свій розшук, то зможе забрати з собою золото господині і вирушити в дорогу. Купить собі будинок, а потім продовжить подорож. Чи краще буде почати подорож, а потім купити житло?
Аннель насупилася своїм думкам.
До стайні зайшов Рістор. Аннель мигцем глянула на нього, а потім не змогла відірвати погляд. Сонячні промені блищали на спітнілому тілі брамника. Він був без сорочки. З його темного волосся капала вода, і Рістор щомиті витирав обличчя.
Аннель він не помітив. Пройшов повз, беручи поводи кожного коня, щоб вивести їх на прогулянку.
Сігурд був серед них. Шайрок весело фиркнув і вийшов із загону, тупцюючи по колу біля Рістора.
— Бачу, ви вже потоваришували, - нечемно сказала Аннель, роздивляючись свої нігті.
Рістор озирнувся в пошуках джерела голосу, але поруч нікого не виявив. Потім він спрямував погляд на сінну платформу, де розташувалася Акантха. Його карі очі висловлювали роздратування.
А Аннель захлеснули ревнощі. Це був її кінь, а не його!
— Як ти тут опинилася? - пролунав голос Рістора.
Аннель елегантно злізла з платформи, безтурботно ступаючи розсипаним на підлозі сіном. Вона зупинилася в ярді від брамника. Сігурд фиркнув. Аннель розкинула руки, і її вірний друг попрямував до неї. Сігурд поклав голову їй на плече, а Акантха обійняла його морду, повільно погладжуючи по носі.
— Я не можу провідати свого друга? - запитала Аннель із переможною посмішкою на обличчі, дивлячись на Рістора.
Ось, кого вибрав Сігурд. Не просто якогось вартового, а її, Аннель Акантху – злодійку, яка нещодавно стала ще більш відомою.
YOU ARE READING
Під покровом ночі
FantasyВона була вихована для злодійств і омани. З раннього дитинства вона змушена була виживати у світі злочинів, навчаючись мистецтву крадіжки вже з тринадцяти років. Її навички швидко привернули увагу підпільного світу. Її ім'я викликає страх і трепет н...
