Глава 15

11 1 0
                                    

Від несподіваності чоловік витріщив очі, хоч його руки і знаходились непорушно знизу, Барті все-таки відповів на поцілунок брюнетки. І, здається, вона не збиралась зупинятись лише на цьому, але той різко зробив крок назад та простягнув перед собою обидві руки, промовляючи:


– Воу-воу, зачекай. 


Лео теж зробила крок назад, не сказавши ані слова, насупилась, а погляд з-під лоба пронизував, здавалось, до кісток. 


– Перестань так дивитись на мене і просто послухай, я….


Але Блек не бажала слухати, вона все «зрозуміла», швидко прийнявши звірину форму, що є сили рванула в ледь відчинені двері. 

– Да куди ти!? – гукнув він вслід дівчині, але все було марно, бо вона вже нічого не чула. 


Кравч підійшов до свого ліжка та розвівши руки в сторони, подібно зірці, плюхнувся спиною на м'який матрац. 

Трохи відпочивши,  та зібравшись з думками, чоловік зрозумів що чай привести себе до ладу.

Чоловік встав, аби прийняти душ, але натрапив на сукню Дельфі, яку так і не погодилась одягти юна Блек. 


Зупинившись на декілька секунд, не відводячи він неї погляду, чоловік що є сили пхнув ногою цю кляту «ганчірку».


– Пішла на х#й! – знову промовив той в повітря.

Чоловік добре розумів, що такі, як вона не дивляться на таких, як він, а його положення зараз, це скоріше умовність, адже окрім поваги та «місця» біля Володаря, чоловік нічого не має. А значить, нічого запропонувати їй він не може. А те, що було між ними, це відпочинок, ніж щось більше. І це очевидно. 

І доля правди в усьому цьому була. Адже Дельфі в цей час, топилась в своїх почуттях до Мелфоя, намагаючись знайти для нього виправдання в своїй голові. Але… Якби він хотів, він би вже був тут, намагаючись хоч щось зробити та якось повернути її. Але про яке «повернення» може йти мова, коли він вже все сказав. Дівчина на одну ніч. Як і всі інші… Як же це ганебно. 


Але чим вона краща? При першій  нагоді, сама ж зрадила з Барті. А чи можна взагалі це вважати зрадою? І сьогодні, це дивне відчуття, коли Кравч підійшов так близько. Завжди він діє на нерви, і ще з цими ревнощами. Ну які ревнощі? Які?! Будь на місті Лео якась інша дівчина…

«А тут і місії, про які він умовчує, з лісу вони голі виходять. І взагалі… поки цієї кішки драної не було, вони майже кожен день проводили разом, спілкувались. А тепер ця *** забирає, все що було важливо для мене: Барті, Сіріус, і навіть Гаррі! Там недалеко справа і до Герміони дійде, ненавиджу…. І батько, він якось дуже швидко почав довіряти їй якісь задачі, справи, може він ще й мітку їй подарує!?"

На ранок дізнавшись про витівку дочки з приводу покоївки Мелфоїв, Темний Володар побажав обговорити це зі своїм нащадком. І тільки-но прокинувшись, Блек прямувала до нього, навіть не встигаючи випити кави.


І, судячи з зовнішнього вигляду Волдеморта, він був не в гуморі та чекав на доньку, сидячи в кріслі і стукаючи довгими нігтями по дерев'яних бильцях. 


– Батьку, мені передали, що ви чекаєте на мене, – промовила Дельфі, заходячи в кімнату. 


Але Темний Лорд не поспішав навіть повертати голову в її сторону. 


– Щось трапилось? – вже знервовано перепитала вона. 


– Чи не забагато ти на себе взяла?! – так само не дивлячись на брюнетку, прошипів він. 


Дельфі опустила голову та невпевнено відповіла: 


– Я не розумію, що ви маєте на увазі….


– Хто тобі дав право командувати моїми підлеглими?! Дельфі! 


– Б-б-батьку, я… Я просто подумала…. 


– Хто тобі сказав, що ти взагалі маєш думати?! – крикнув чоловік, встаючи зі свого місця та прямуючи до нащадка. – Я дав тобі вказівки, і які з них ти виконала?! Які?! 


Зрозумівши, про що йде мова, та трохи набравшись сміливості, Дельфі спробувала пояснити батьку, чому вона не дала Луціусу вбити бідолашну:


– Володарю, все не зовсім так, як вам здалось. Я вважаю, що вбивати просто так людей недопустимо, враховуючи, що вони чистокровні чаклуни!!!


– Ти вважаєш? Я дивлюсь, ти дійсно забула своє місце. Твоя справа – зблизитись з Поттером та, коли буде потрібно, зробити те, що накажу я. Твоя справа – народити путнього нащадка! –  Чоловік оглянув дівчину з ніг до голови. – З чим колись не впоралась твоя матір. Народивши мені бракований плід, в яке я мусив вдихати життя. І повір мені, якби я міг запліднювати, тебе вже давно утилізували як непотріб. 

Гаррі Поттер / Нова Володарка حيث تعيش القصص. اكتشف الآن