Гаррі Поттер / Нова Володарка

Глава 11

Чоловік неохоче підвівся, спираючись на свій лікоть, абсолютно спокійно спостерігаючи за тим, як метушиться на його очах брюнетка, тягнучи вверх ковдру, аби прикрити своє тіло. 

– Не кричи так гучно, голова і так відвалюється, – тихо промовляв чоловік, масажуючи свої скроні, аби хоч якось спробувати втамувати біль. – Слухай, ти часом не знаєш ніяких чудо-заклять? 

Дівчина широко розплющила очі так само ошелешено дивлячись на Барті. Абсолютно не розуміючи, чому він залишається таким спокійним, і як взагалі вийшло так, що вони зараз знаходяться разом в одному ліжку.

– Бартеміус!!! – ще гучніше крикнула та. 

З вуст чоловіка злетіло протяжне:

– Ааааа….. 

Тримаючись за голову, чоловік різко вскочив та кинув обурений погляд на Дельфі, промовляючи: 

– Слухай, ну я ж попросив… – раптом на обличчі чоловіка промайнула хитра посмішка. – І часто тобі такі сни сняться? М? Міс Блек. 

Кравч обережно прибрав з плеча дівчини локони та провів пальцями по тендітній шкірі, у відповідь на що по тілу дівчини побігла армія мурашок. Але натомість Дельфі різко осмикнула плечем та зіскочила з ліжка на підлогу, тягнучи за собою ту саму ковдру, повністю обмотавши себе нею та залишивши Барті оголеного. 

– І що, ти думаєш, я там вчора не побачив? – іронічно зауважив Смертежер, вкладаючись на ліжко та закинувши за голову руки.

– Барті, ти зовсім хворий!!!


Пролунав дзвінкий дівочий голос, після чого Блек різко відвернулась від чоловіка і очами вишукувала хоча б свою сукню. 

Чоловік простягнув руку в сторону брюнетки та несподівано для неї заявив. 

– Ну, тоді ковдру мою поверни. Я хворий, мені потрібно бути в теплі. Давай-давай, чого дивишся?

Оглянувши себе, вона зрозуміла, якщо віддасть цю ковдру, то світитиме своїм «майном» вже буде вона. 


– Бажаю тобі кашляти до слимаків, – гостро відповіла та, нарешті розглядівши сукню та деякі свої речі.


Гучно топаючи ногами, Блек почала показово збирати все, що знайшла, впевнено крокуючи, дівчина всім своїм видом демонструвала, як вона не задоволена цією ситуацією, вона продовжувала рухатись, а довгий шлейф старого пледа зачіпав все, що знаходилось на підлозі.

За цим всім, з погано прихованою посмішкою, стежив Кравч, який щойно запалив цигарку та, не поспішаючи, тягнув її, випускаючи тяжку хмару диму в стелю. 

В той час коли Блек, так само гучно топаючи, вже прямувала до ванної кімнати аби вдягтись. Барті продовжував палити, меланхолійно дивлячись вгору.

Зайшовши в ванну кімнату, Дельфі впала в істерику. Вона просто не розуміла яким чином між нею та Барті могло це все статись, невже винен алкоголь, але дівчина завжди контролювала абсолютно все і давала звіт своїм діям, будучи навіть в ще гірших «обставинах».