Комірчина на п'ятому поверсі

Обіцянки

Серпень. 1977

ЛІЛІ

Ремус поїхав додому за тиждень до кінця літа. 28 серпня мала бути повня і він категорично вирішив бути в цей час подалі, не наражати нікого на небезпеку. Ні ми, ні батьки Джеймса не змогли вмовити його залишитись.

За два тижні, що ми гостили в будинку Поттерів я встигла зрозуміти, що вони за люди, тому мене абсолютно не здивувало, що вони знають про невеличку "проблему" Люпіна.

Насправді, я впевнена, що вони знали і про характер наших з Джеймсом стосунків задовго до того як запросили нас в гості. Для мене це трохи дивно, але тепер... Як я вже сказала, все стало ясно. Підозрюю, що вони навіть силою втримуються від жартів про "Коли весілля?".

Джеймс так хотів виконати свою обіцянку, що вмовив усіх влаштувати похід в останні дні канікул. Його батьки вирішили не йти з нами, але охоче брали участь у наших зборах: містер Поттер полагодив стареньку палатку, в якої зламались кілочки; місіс Поттер наготувала нам із собою вагон похідної їжі – один рюкзак в нас був повністю набитий продуктами; і вдвох вони засипали нас порадами, де краще розміститися, а Джеймс повторював, що він все це пам'ятає з їх родинних посиденьок біля вогнища.

Сіріус, як і я, в походах не бував, але навіть мені зрозуміло, що грамофон з платівками в ліс не беруть.

— Хлопці, — покликав містер Поттер, коли ми вже в повному спорядженні стояли на ґанку, — На два слова.

Навіть знати не хочу, що за інструкції він їм давав з таким серйозним обличчям.

Ми вийшли з дому Поттерів пообіді. Рухались на північний захід і милувались пейзажами. Щоразу як ми виходили на якусь невеличку галявину, вигукували, що отут файне місце для зупинки, але Джеймс постійно йшов далі і казав, що це не те. 

Часом ми сходили зі стежинок і блукали між густих дерев. Часом знов виходили на стежинки, а може навіть оминали їх і знов заходили в хащі. Ніхто не хвилювався, що ми можемо заблукати, бо наш "гід" впевнено йшов далі. Про компас, звісно, ніхто з друзів не знав, а коли я про нього розповіла, Поттер, здійнявши від здивування брови, витягнув з кармана паличку, поклав її на долоню, промовив якісь чари і паличка повернулась в руці на північ.