Листопад. 1976. Шостий курс
ХЕЛЛІ
У листопаді прийшли вітри і заморозки. Треба бути вдячним, цього року похолодало значно пізніше, ніж зазвичай. За цей час ми з Сіріусом встигли знову посваритися з того приводу, який він, розумник, передбачав — я хотіла піти на опівнічну прогулянку. Точніше я збиралась тихенько спостерігати за ними здалеку, мені було неймовірно цікаво, як поводиться вовкулака, коли не втрачає власної свідомості. Жах, який ми пережили в жовтні, на мене не подіяв так, як Блек сподівався.
Він думав, що знайшов рішення в ультиматумі: стану анімагом і зможу гуляти з ними скільки заманеться або припиню ці безглузді суперечки. Звісно, з вибором я не поспішала.
— А Гультяй своє перше зілля зіпсував, — Ремус як завжди з усмішкою видавав нам кумедні секрети своїх друзів, — Треба було цілий місячний цикл ходити з листочком трави в роті. То він його уві сні проковтнув, а помітив це лише через день.
Сіріус вчинив дуже хитро, просто майстейрно. Одночасно погодився і був упевнений, що я на це не піду. Він знає, що мене до всрачки лякають подібні трансформації. Не тішить перспектива у разі помилки обрости шерстю на все життя.
Однак, навіть наша жовтнева сварка з Сіріусом, не йшла ні в яке порівняння зі скандалом, що трапився між Лілі і Джеймсом. В нас тільки відлягло від серця, що вони знайшли спільну мову, як довелося побачити таку картину:
— Зарозумілий бовдур!!! — крик Лілі лунав з вітальні факультету. Ми якраз поверталися з вечері до вежі, коли Поттер в серцях гупнув раму портрету, налякавши нас до півсмерті і змусивши верещати Гладку Пані.
— Дурна пихата відьма! — кинув він у відповідь, вибираючись з портретного отвору. Після чого в нього полетіла книжка, але, на щастя, вдарилась об стіну.
— Що трапилося? — спитала я у хлопця, але той пронісся повз і навіть не глянув у наш бік.
Лілі теж не стала нічого пояснювати. Вона була страшенно засмучена і кілька днів сиділа наче сорока в сливах – вперше в житті зіпсувала своє зілля, її Еліксир радості замість яскраво-жовтого став бузковим. Професор нічого не прокоментував, але його занепоконий погляд був значно красномовнішим за слова.
Тижнями Поттер і Еванс уникали один одного, навіть обідали у різний час.
Хто б міг подумати, що ситуацію виправлять неочікувані плани на Різдво.
YOU ARE READING
Комірчина на п'ятому поверсі
FanfictionМародери і їх щасливі пустотливі роки в Гоґвортсі. Жарти, авантюри, кохання: як це бути старшекласником у школі чарів і чаклунства? - Не кажи так, наче ти здивований. - Здивований? Я шокований! Я був упевнений, що наступного разу опинюся в лікарні. ...
