Школа.Кохання

Істина

Ми дійшли до тих легендарний сходинок.
-Слухай, я не збираюсь тобі нічого пояснювати... Мені все одно на те, що ти думаєш...
-Джексон, я хотіла тобі віддячити...
Я встала на вшпиньки, і підійшовши до хлопця, який обперся на стінку, поцілувала його, це був приємний поцілунок, можливо навіть... він був початком і кінцем для певний подій в моєму житті.
Я трішки здивувалась від самої себе, і припинивши це, забравши руку з його щоки, опустила свій погляд, покусуючи губу до болі, щоб опанувати себе.
-Ні... - чітко промовив Джексон, розлютившись на мене.
-Вибач я...
-Мені цього не вистачить.
Він повільно підійшов до мене, і дивившись очима прямо в мої, його зрачки трішки тряслись, запустивши руку в моє волосся з затилку, він сильно потягнув на себе, змусивши мене дивитися на нього, а іншою кулаком сильно вдарив по стіні з іншого боку, так я втрапила в пастку.
Джексон впився в мої губи, неначе давно хотів це зробити, і я, як не дивно піддалась. Мені це подобалось...
Дзвінок!
Зараз, я відчуваю себе живою і повністю забувши про всіх дураків, забувши про майбутнє та як це для нас обернеться, я лиш віддаюсь почуттям.
Джексон запускає свою руку, під мою юбку, і повільними рухами піднімається все вище.
-Стій. Нам час...
-Іти?
-Так...
Поцілувавши мене востаннє, Джексон без лишніх рухів відійшов від мене.
-Урок. Ми повинні піти?
Хлопець посміхнувся, після чого з жалем, але ми пішли на історію.
Не до корейської історії мені тоді було діло якщо чесно... але уроки є уроками. Як тільки наступила перерва, я перевірила повідомлення в своєму телефоні, знову. Сьогодні, ми з Техьоном зустрінемся, ця зустріч буде вирішальною.
Наступний урок фізкультура, і я на неї не йду, бо в мене звільнення.
Я залишилась сидіти в класі, з телефоном в руках, в тей час, коли всі однокласники вже йшли перевдягатись.
-Чому не йдеш? - спитала у мене Лі.
-Та так, простуда.
-Ну, дивись не зарази. - стукнувши мене по плечу, вона вийшла з класу, але останнім все-одно лишився Джексон, який не сильно і спішив, закривши перед собою двері, хлопець явно дав мені зрозуміти, що зараз щось буде.
-Простуда?
-Я не довіряю їй.
-А мені?
-Складне питання.
Джексон підійшов до моєї парти, і поставивши одну руку на неї промовив:
-На цьому уроці, я очей від тебе не відводив.
-Он як?
-Ти вільна після школи?
-Хочеш сходити кудись?
-Так. Підем.
-Не знаю куди підеш ти, а я зустрінусь з Техьоном.
-Ну ти і сучка. Цілуватися відразу з обома кращими друзями.
-А-а! Я по черзі - виставивши губки сказала я йому.
-Що у вас з ним?
-А тебе хвилює?
Джексон, підняв мою голову вказівним пальцем, заглядаючи в очі грубим тоном промовив:
-Відповідай. І не треба мені тут язвить!
-В нас був роман, ми зустрічались, бурхливий секс на кухонному столі, засоси, а скільки стонів лунало з моєї кімнати.
Я перехватила його руку, і зжавши її з усієї сили, посміхнулась йому. Це була байдужа до всього на світі посмішка і до нього теж, в тей момент. Хоч кожна клітина мого тіла хоче відчути його теплоту, я не відкрию свої почуття і серце. Ні. Не цього разу.
-Але...
Вставши з парти я все-таки наважилась взяти на себе ініціативу. Підійшовши до хлопця, я присіла на його ліве колінце, і запустивши руку в його темно-коричневе волосся, відтягнула його голову назад.
-...я готова до нових експериментів...
Ми почали з ним цілуватись, його язик так швидко пролинув в мій ротик, змусивши мене привідкрити його, ми злились і були ніби прикуті один до одного, та мені було ще, що сказати. Потянувшись до його карману, я відчула як він збудився через цей поцілунок, але всього-навсього вирішила забрати ключі від класу.
-Після того, як я покінчу з Техьоном.
Я вихопила ключі і забравши речі, пішла на зустріч до Те, почувши з вуст Джексона перед виходом лише смішок.
Зараз, я відчуваю себе на всі сто, зайшовши додому, я перевдяглась в юбку і чорний топ, ніби траур але з наміром виглядати сексуально, шрам на моїй спині ще болів але з часом все пройде.
Побачивши машину Техьона, який під'їхав до мене, я на каблуках, вийшовши з пафосом сіла в неї.
-Для мене наряжалась?
-Ще чого?
-Он як? Так в тебе плани?
-Ще й які.
-На Джексона теж?
-Все може бути... І як тобі та дівчина?
-Ти про яку?
-З якою ти вчора лизався. Чи їх було декілька?
-Все може бути. Всього лиш помстився.
-Ха, ну так. Тобі Джексон сказати не наважився, звичайно!
-Сказати що?
-Що ти справжній дурак Техьоне, якщо так нічого і не зрозумів.
Я відкрила двері і пішовши від нього помітила, що хлопець відразу ж вийшов з машини за мною.
-Якщо ти бл*ть не скажеш що сталось, то повір погано буде лиш тобі.
-Оу, так ти мені погрожуєш?
-Тільки даю привід сказати все пошвидше.
-А може мені в кайф марнувати твій час? Дивитись на ці очі, розтріпане волосся, і чути такий грубий голос.
-А ось мені не в кайф, коли мені не договорюють правди і морочать голову!
-Правда в тому, що Джексон все підстроїв, бо йому було скучно. Ось і все. Але є ще одне... Ваші фанатки, вони знають де я живу милий, і вонзили мені ніж в спину, буквально, та ти не краще, зробив те ж саме, тільки вже морально Техьоне.
Поки Техьон обдумував всю цю інформацію і починав розуміти, наскільки він був не правий, я поцілувала його востаннє в щічку, зі словами:
-А ось тепер, ти знаєш всю правду!
Пройшовши метрів 3 від нього, я не повертаючись підняла руку, показавши йому жестом "бувай".
-До зустрічі! Надіюсь, це буде не скоро.
Я покинула його на самоті... Так, це все-таки кінець. Ось тут наші шляхи розходяться? Чи на щастя?
Щоб не сумувати за колишнім, я вирішила зайти в гості перед сном.
22:41
Подзвонивши до Джексона, він тихо впустив мене в дім.
-Що ти тут?..
-Менше питань... - сказала я притиснувши вказівний палець до його губ, а потім поцілувавши ці губи в темряві.