Школа.Кохання

Ніч

Вода, в якій ми стояли, а точніше стояв Сюмін держачи мене в руках була холодною.
Стомившись від цих поцілунків, ми закінчили... дихаючи ротом з нього йшла пара, і при його мокрих волосах та місячному сяйві, це було занадто спокушаючи.
Я злізла з Сюміна, і ніхто з нас не знав, що сказати, насправді, це було смішно. І від цього, я посміхнулась, після чого прикусила губу.
Далі, прервавши цю довгу тишу, Сюмін сказав:
-Настю, а не хотіла б ти насолодитись вином в прекрасній компанії?
Я посміхнулась, та через посмішку відповіла:
-Чому б і ні?
Сюмін, встав, піднявши мене.
Я не зрозуміла навіщо, але він мене відніс до вогнища, вокруг наших палаток.
Взявши вино, він сів до мене....
-Вино 15-річної витримки тебе влаштує?
-Повністю!
Сюмін відкрив його, та знову з посмішкою сказав:
-Але стаканів у нас немає...
Нам прийшлось пити з горла, це було смішно...
Нам стало нудно просто сидіти, і дивитись один на одного. Та з більшою половиною пляшки, ми пішли, де сіли над прірвою. По дорозі, Сюмін поклав свою руку, мені на плечі, та ми сміялись...
Так, я думаю, можна сказати, що ми були трішки п'яні, а може й не трішки...
Сидячи над прірвою, ми допивали це вино... Доречі, покищо, це найсмачніше вино, яке колись я пила...
Ми знову, не одноразово цілувались.
-А пішли спати! - сказав мені Сюмін.
-Та нуу... я хочу ще погуляти.
Допивши все, останнє вино, Сюмін викинув пляшку, та поцілувавши мене підсадив на руки, всю дорогу до палатки, ми цілувались, дуже пристрастно, та палко.
Зайшовши в палатку, Сюмін мене кинув, та знявши з себе кофту, потріпавши своє волосся, та витерши свою нижню губу великим пальцем приблизившись до мене спитав:
-То що? Ти готова?
Я засміялась, після чого, знову поцілувавши Сюміна, перекинула його, так, що оказалась зверху.
Ми цілувались, до того моменту, поки я не відчула щось тверде під собою.
Я так, щоб пояснити ситуацію, я ще не займана... Та, по постійно пухлим Сюміновим губам та по його виразу обличчя, видно, що йому подобається.
"Ухх... він такий розвратний, мені теж це подобається..."
Ще трішки... останній поцілунок, і Сюмін вже не витримує, та перекидає мене... Хмм... знизу тепер я. Але противитись я не збираюсь, мені подобається, і навіть дуже...
Сюмін відірвався від моїх губ, після чого, опустивши джинси розстібнув ширінку, та так, як в мене була юбка, знявши з мене мої стрінги, та кинув їх в кінець палатки, чим дуже розсмішив мене...
Ось Сюмін затикає мої стони покищо від болю, своїми грубими, але в той час і солодкими поцілунками входить...
Так... Це і справді боляче і дуже, та не довго.
Не знаю, що було далі, а точніше, не пам'ятаю, але те, що нам було дуже добре і приємно, це факт.
Ранок! Неділя!
Прокинувшись, в Сюмінових обіймах, я подивилась в його світло-голубі, та на перший погляд не винні очі але, знаю я, що не такі уж вони й не винні...
-Доброго ранку. - тихенько промовила я.
-Ти пам'ятаєш... що було вчора?
-угу... звичайно пам'ятаю. І мені було добре з тобою. - я поцілувала його в губи, після чого хотіла встати, але як тільки я схватилась, Сюмін мене відтянув назад.
-Еей!
-Ну, полежи зі мною... ще трішки...
-В скільки ми заснули? Почуваю себе відстійно!
-Десь о п'ятій...
-Ммм...
"Ухх... насправді, жарка нічка видалась... мені сподобалось... Перший раз пройшов успішно. Хаха!"
-Настя!
-Так?
-Тепер ми зустрічаємось!
-Ти навіть не спитаєш в мене, чи я хочу?
-Але ж...
Сюмін знову повис наді мною, та сказав:
-Але ж, звичайно ти хочеш... І після такого, я взагалі повинен тебе зробити нареченою.
Я засміялась, і ми знову поцілувались.
-Ну... насправді, це дуже самовпевненно, особливо, якщо враховувати те, що мені є між ким вибирати.
-Все-одно, ти будеш моя... Ні. Ти вже моя. І я тебе відпущу, тільки тоді, коли ти мені набриднеш... Добре?