-То ти... не спитаєш що сталось?
-А ти скажеш?
-Нуу... просто один колишній товариш, сказав, що краще б Техьона заарештували.
Він трішки розсміявся, та майже пішов.
-Так це не через мене?
Він обернувся назад, і сказав мені в лице:
-Звичайно ні, ти забула? Я ж тебе ненавиджу!
Він пішов. От блін. Я навіть засмутилась, що він побився не через мене. Все, я також знову його ненавиджу. І взагалі... Чому це я стала такою доброю до нього?
Дзвінок!
Я йшла по коридору, і не встигла зайти в клас, так, як мене зупинив один знайомий хлопець, який впевнено йшов в мою сторону, погладив свою губу великим пальцем.
-Техьоне? Що ти тут робиш?
-Ні, питання в тому, що ти тут робиш?
-Йду на урок...
-Ні, зараз ми з тобою йдемо прогулювати цей урок.
-Але ж...
-Я в тебе дозволу не питаю.
Техьон взяв мене за руку, та погтянув в невідомому напрямку. Так, як я зрозуміла, ми йдемо в другий корпус. Ми входимо в цей, закинутий, нікому не потрібний корпус. Насправді коли ми йшли, я тільки замітила, що в нього проколоте ліве вухо. Йому дуже личить ця чорна сережка.
Ми прийшли на кришу першого корпусу.
-Ну, і навіщо ми сюди прийшли?
-Просто так... Ти ж перший раз прогулюєш уроки... Треба, щоб тобі це запам'яталося.
-Звідки ти...
-Я дивився твій архів!
"В сенсі? Навіщо? І звідки він взагалі має доступ до архівів?"
Ми підійшли до краю даху. Направді тут зовсім не високо. Тільки три поверсі. Через вікна в першому корпусі, можна дивитися на всіх учнів.
Техьон взяв цигарку, та почав підпалювати її.
-І давно ти палиш?
-Другий рік... Хочеш спробувати?
-Ні.
-Чому? Це ж весело. Можливо... Мені навчити тебе?
Я проігнорувала слова Техьона, а він в свою чергу зробив затяжку, та поцілував мене... вдихуючи дим в мої губи.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Школа.Кохання
Teen FictionВін близько підійшов, нагнувся, та сказав дуже тихо мені на вушко: -Не соромно приходити в такій короткій спідниці?