My Philosophy/ Думки

30.10.2017

Відверто.
Темні коники, тихі особи... Вони серед нас: такі не дуже балакучі, здебільшого серйозні і трохи педантичні, хоча й можуть приховувати своє справжнє нутро. Серед них і Ілон Маск, і Артур Шопенгауер, і Ісаак Ньютон, і Дейл Карнегі, і Чарльз Дарвін, і Джордж Оруелл, і Альберт Ейнштейн, і Одрі Хепберн, і Джоні Депп, і Білл Гейтс... Таких багато. Ми просто не помічали.
Як це бути інтровертом?
Розкажу із власного досвіду, що я вважала себе трохи дивною і не розуміла, чому я люблю більше бути наодинці, а не у компанії, чому така, яка є, років до 12, поки не відкрила для себе когнітивістику, соціологію та психологію. Прочитавши численну кількість досліджень і знайшовши серед інтровертів велику кількість впливових і цікавих людей, я зрозуміла, що така сутність не є проблемою, просто ці 25-30% людей, які є на планеті, трохи інші.

Бути інтровертом, це коли ти удаєш із себе висококомунікабельного естраверта😎😏, але знаєш, що весь наступний день будеш мовчати 99% відсотків часу, мало відповідати на повідомлення через емоційне спустошення😓. Це коли ти скромна і тиха людина, але любиш протилежних собі, бо таким чином обоє розкривають інші сторони себе☺. Це коли любиш спілкування тет-а-тет, занадто прив'язуєшся до близьких людей❣, хоча обіцяєш кожного разу собі цього не робити.
Це коли ти не можеш говорити по телефону більше 5 хвилин і просиш тобі писати чи записувати голосові🙏🏼. Коли боїшся потурбувати,тому і не пишеш...😶 Це коли керуєшся правилом більше мовчати, ніж говорити, що робить тебе класним "слухачем" для екстраверта чи амбіверта😌. Це коли ти накоплюєш думки, які ти не говорила тоді, а потім у тебе є нестримне бажання вилити все, про що думала останні дні чи тижні другу/подрузі/сестрі, і це може розтягнутися на годину чи дві💭🗯. Це коли ти сидиш у колі сім'ї за вечерею, а мама бачить, що ти десь у світі думок і мрій відчиняєш чергові двері🗝, і трохи сумно каже: "Щось ти не з нами..." І ти знову біжиш🏃🏼♀️ у реальний світ, відкидаючи думки. Це коли ти можеш зрозуміти людину, бо ставиш себе на її місце🤝. Це коли півночі думаєш і сприймаєш все занадто близько до серця😯. Продолження👇

Це коли ти у 90% випадків не ходиш у людні місця❌, якщо знаєш, що це не якийсь цікавий вечір, лекція, свято дорогої серцю людини чи концерт, а захід, який вимагатиме від тебе занадто багато спілкування і фамільярності😑. Це коли ти оточуєш себе найліпшими друзями і товаришами, щиро їх любиш❤, хоч іноді і рідко пишеш (але можеш вислухати і допомогти завжди) і майже не впускаєш нових людей у життя, а на прохання дати телефон чи зустрітися після дня знайомства часто прямолінійно відповідаєш: "Не хочу, бо не знаю,що ти за фрукт". Це коли ти не займаєшся соціальним ексгібіціонізмом❌❌❌, фільтруючи теми для написання постів, роблячи табу на обговорення таких тем, як сім'я, особисте, почуття, проблеми... Рідко говориш на ці теми і здебільшого із дуже близькими людьми. Це коли тобі правда все одно, що робив студент із 3 курсу і чому його обговорюють з кожного кутка, бо ти орієнтований на себе і своїх близьких. Це коли організація роботи типу завдання = праця людини наодинці - справжній рай. 😌 Це коли все у собі, постійно спокійно себе тримаєш: так комфортно. Це коли вдома наодинці у тебе суцільна тиша: так комфортно🌑. Це коли ти часто удаєш із себе екстраверта: так потребує суспільство🙈. Це коли завжди маєш чим зайнятися, а сумувати (в плані "скучать") можеш тільки на нецікавій лекції. Це коли книжки📚 і думки💬 для тебе також друзі. Це коли ти любиш навчання і готова робити скрупульозно роботу, але при цьому занадто повільно...⏱ Така людина ніколи не буде душею компанії, хіба що за умови, що вона буде ну дуже подобатися оточуючим. І якщо вже дуже чесно, то думаю всім інтровертам характерний найбільший страх - втратити найдорожчих людей через низький рівень комунікабельності...😟🙁😢 Такі люди живуть серед нас. Їх багато. Ні, неважко бути інтровертом у світі для екстравертів, просто іноді зіштовхуєшся з нерозумінням. Не будьте упередженими. Я теж постараюся не бути.🙂 І напишіть пару теплих слів найдорожчим людям.💟