Леді холодних куль (Стара Версія)

Розділ 59. Діна

Ще 6 місяців тому я повністю довіряла своєму дядечку, вбила батька і вірила, що своєю владою зможу змінити клан, але все сталося не так. Зараз я майже дружина дона, клану якого ненавиджу.

Коли я уже стаю напроти мого чоловіка в грудях лунає приємний біль.

Священник починає свою промову, а все ніяк не відводжу очей від Вінса з-за напівпрозорої тканини.

− Наречений прошу Вас сказати присягу - звертається чолов'яга і Вінсент обережно бере мої долоні у свої.

− Мила моя Ді - починає він і все всередині мене кипить і бурлить. - Я був закоханий у тебе багато років, хоча і не визнавав це. Мучив себе думками про тебе, інколи сни з тобою самі мене знаходили. Я всіляко захищався від цієї думки, але потім зрозумів що це марно. Я вважаю ідею з твоїм викраденням задля розслідування - найкращою. Вона не тільки зблизила нас, а і показала що таке шалене кохання. Саме так кохання. Ні любов, ні жага, а кохання. Саме те слово, яке описує нас. - його очі стараються вивчити мої, які були мокрі від сліз. - Я присягаюся кохати тебе вічно. Оберігати хай би що нам заважало. Дослухатися до кожної твоєї ідеї. Стати для тебе найкращим чоловіком та підтримкою. Я присягаюся бути поруч вічно. - кожне його слово заставляє мене ще більше плакати.

− Наречена, Ваша черга - говорить священник, але я на нього навіть не дивлюсь.

− Вінсент, бувши ще тією Діною я не вірила, що колись стояти тут і буду клястися у кохані моєму ворогу. - починаю я і позаду роздається декілька смішків - Але доля вирішила по-іншому. Я довго роздумувала над своїми почуттями до тебе, не довіряла своєму серцю. Палко вірила що наша співпраця закінчиться, але... Ти показав мені інше. Те що моя сім'я не без гріха, кожен може бути грішним, але відкритий серцем і найголовніше - що я можу бути коханою і кохати когось. Я зрозуміла це лише тоді коли мало не втратила тебе. За ці 6 місяців ти став для мене всім і я не прошу більшого. Я присягаюся вічно кохати й бути поруч. Я присягаюся бути ідеальною дружиною і завжди допомагатиму тобі, бути опорою, тому що слово кохаю - головне для нас. - я бачу його посмішку і це викликає у мене ту ж реакцію.

Священник продовжив свою промову, поки ми споглядали одне одного зі справжніми почуттями в очах. А потім лунає та сама фраза:

− Чи готові Ви, Вінсенте Корлеоне, взяти за дружини Діну Кастільйоне? - запитує чоловік Вінса.

− Так - вигукнув Вінсент майже одразу.

− Чи готові Ви, Діна Кастільйоне, взяти у чоловіки Вінсента Корлеоне? - звертається до мене священник, на що я пару секунд мовчу.

− Так, готова. - промовляю я.

− Оголошую Вас чоловіком та дружиною. Чоловік може поцілувати свою дружину. - з посмішкою на обличчі промовляє чоловік.

Доберман нарешті знімаю з мене фату і я можу вільно побачити його лице, таке ж сповнена радості як і моє. А потім його уже знайомі мені вуста впивають у мої ніжним поцілунком, який викликає у всіх оплески й крики радості.

Коли ж поцілунок обірвався і звертаюся до нього.

− Це ще не все. - мої тремтячи руки беруть коробку з рук Джул і я бачу спантеличення на його лиці. - Це невеличкий подарунок - протягую йому коробку в якій...

− Невже? - стиха запитує він - Ти вагітна? - скоріше стверджує мій чоловік - Діна - він обіймає мене і просто закручує навколо себе - Діна! - я бачу сльози на його очах - Я стану батьком! - кричить чоловік, що викликає у гостей ще більше радості.

Я і сама починаю плакати, через що Вінсент знову мене обіймає.

− Я кохаю тебе - шепоче брюнет мені на вухо - Жабеня, я такий щасливий зараз.

− Я теж. Нарешті все буде справді чарівно.

− Я зроблю все щоб наше життя з дитиною стало чарівним, повір.

− Я вірю - шепочу і мій доберман знову мене цілує.