Розділ 47

1K 86 4
                                    

Вінсент 31 рік

Перед очима все пливе. Кадри змінюються самі по собі. То я з Массімо на майданчику, то тримаю маленьку Лівію на руках, то уже схиляюся над її трупом. Ці кадри тривають 5-6 секунд. А потім різкий спалах світла і шум в вухах, який поступово змінювався на неприємне пищання приладів.

Купа людей, метушні, але я їх не бачу тільки чую. Очі досі не звикли до освітлення. Потім чую голос схвильованої медсестри чи ще когось:

−Він вийшов з коми – тривожно говорить та

Сил немає, тому я повільно заплющую очі знову…

Діна 21 рік

Неочікувано до нас підбігає Сантіно і каже те, від чого я мало не падаю на місці:

−Вінсент прокинувся! Тільки що!
Рімо почувши це, одразу підходить до нас.

−Ви, двоє, поїдете туди, я постараюсь через деякий час приєднатись – голос його спокійний та рівний, але щастя та радість також відчувається

Ми з Массімо киває і швидко вибігаємо до машини

Невже це сталося? А якщо це помилка? Я думала чекати треба довше.

Коли ми вже в лікарні, я просто переключаюся на біг уже по вивченому шляху. Брат Вінсента тільки і встигає за мною, на хвилиночку, я бігаю на бісових шпильках по 100 з чимось сходинках.
На вході у палату нас зустрічає лікар і медсестра.

−Як він? – запитуємо одночасно

−Він прокинувся, але без сил, що не дивно. Травма вже пройшла, як ви пам’ятає – він нагадує нам уже відому інформацію

−Ми можемо до нього зайти? – обережно запитую

−Думаю завтра можна буде, ми ще трохи за ним наглянемо, гаразд? –спокійно повідомляє людина

−Добре, а можна хоча б глянути? – благаючи, запитую

−Давайте вже завтра все, йому потрібен відпочинок і огляд –чую у відповідь

Це мене насторожує, але я киваю і дякую за інформацію, а тоді ми з Массімо повертаємося додому, паралельно дзвонячи ще одному брату.

−Чудово,  що він прокинувся. В нас знову халепа, знайшли тіло, таке ж понівечене, як і ті, що були вбити 10 років підряд – по голосу чути, що він злий

Але як так вийшло? Вбивця – мертвий! Я його вбила.

−Почекай, але як? – не розуміючи, запитую.

−Отак, схоже ти вбила не того…

Леді холодних куль (Стара Версія) Where stories live. Discover now