Крізь моє вікно

Частина 15(Подарунок)

Щоб ти не гуляла без телефону. Прийми його як розраду після всього, що ти пережила тієї ночі .

Навіть не думай повертати мені його.

Арес.

Я так голосно сміюсь, що Роккі дивиться на мене як на шалену.

- Ти збожеволів, грецький бог? – питаю вголос. - Ти абсолютно чокнутий!

Я нізащо не можу прийняти цей телефон, це дуже дорого. Звісно, ​​для цього хлопця гроші не є проблемою. Але як, чорт забирай, він пробрався в кімнату, якщо тут Роккі? Дивлюся на пса, і згадую, що той не хотів їсти, коли я прийшла, його живіт сповнений і роздутий.

- О, ні... Роккі! Зрадник!

Роккі схиляє голову.

Мені потрібно повернути телефон цьому нестабільному, тому я натягую джинси з футболкою і як божевільна вибігаю надвір. Потрібно обійти будинок, щоб підійти до центрального входу, тому що я не збираюся пробиратися через задні двері як якийсь грабіжник, щоб мене впіймали чи ще що. Перед будинком я починаю вагатися. Будинок Ареса – це дуже красива триповерхова будівля з вікторіанськими вікнами з садом та фонтаном біля входу. Набираюся мужності та дзвоню у двері.

Двері відкриває дуже красива дівчина з рудим волоссям. Якби не її форма покоївки, я б подумала, що вона є членом сім'ї.

- Доброго вечора, чим можу допомогти?

- Ем ... Арес вдома?

- Так, а хто питає?

- Ракель.

- Добре, Ракель, з міркувань безпеки я не можу впустити вас, поки він мені дозволить. Чекаєте хвилинку, я схожу за ним?

- Звісно.

Вона зачиняє двері, а я залишаюся смикати в руках коробку з телефоном. Здається, приходити сюди було не найкращою ідеєю. Якщо Арес, скаже, що не хоче бачити мене, вона зачинить ці двері в мене перед носом.

Через кілька хвилин рижуля знову відчиняє двері.

- Ну от можете увійти. Він чекає в ігровій кімнаті.

Ігровій кімнаті?

Як у Крістіана Грея?

Припини стільки читати, Ракель.

Усередині будинку неймовірно розкішно, що мене абсолютно не дивує. Руда дівчина веде мене через зал до довгого коридору і зупиняється.