Крізь моє вікно

Частина 38 (Екзамен)

РАКЕЛЬ

Друзі...

Що я думала, коли сказала йому це?

Я вмираю від бажання написати йому повідомлення. Він не особливо виходив на зв'язок, написав лише, що зайнятий з чимось і скоро зв'яжеться зі мною. Вже минуло кілька днів.

Як, чорт забирай, він думає завоювати моє розташування таким чином? Щось із Самі трапилося? А якщо він вирішив здатися і більше не хоче боротися за мене? У мене в голові вже програлася купа різних варіантів, вони зводять мене з розуму. Так, це все доводить мене до безумства. Такий його план? Ігнорувати мене, щоб я прогнулась і знову прийняла його, як нічого не було? Ха! Тільки у твоїх снах, грецький бог.

Ричу, закриваючи книгу, і кладу голову на стіл. Дані зітхає поряд.

-Здається, від покарання, яке ти йому влаштувала, ти страждаєш більше.

Дані перевертає сторінку книжки, яку читає.

-Його завжди було важко зрозуміти, тож я не розумію, чому ти в такому замішанні.

Відчайдушно тріплю своє волосся.

-Передбачається, що вся влада зараз у моїх руках, але це мовчання мене вбиває.

-Може, це його план, як гадаєш? Щоб ти так занудьгувала, що побачивши його, накинулася, забувши про все це каламут з ​​дружбою.

-Гадаєш?

-Тссссс! - Зауважує бібліотекарка.

Обидві їй посміхаємось. Ми прийшли сюди, щоб нарешті дочитати книгу, яку нам поставила викладач з літератури. Мені подобається читати, але ця жінка все задає лише старі та нудні книги. Я хотіла б сказати, що глибоко ціную класику, але це буде брехнею.

-Іспит завтра, ми ніколи її не закінчимо, – шепочу тихо, щоб не привертати уваги бібліотекаря.

Дані плескає мене по спині.

-Не втрачай віру, ми вже на 26 сторінці.

Я накриваю обличчя долонею.

-26а з 689 сторінок, нам кінець.

-Не можу згадати, коли востаннє читала, задані книги. Як я протрималася у школі, не читаючи все це? І тоді згадую: Джошуа, ось йому подобається читати все. Він завжди допомагає нам із цими завданнями, а ми у відповідь допомагаємо з якимось іншим складним матеріалом.