Крізь моє вікно

Частина 44 (Вечірка в честь Хеловіну)

- Виглядаєш чудово.

- Я і почуваюся чудово, - відповідаю з широкою усмішкою на обличчі, дивлячись на себе в дзеркало. Я одна з тих людей, які іноді бачать себе красивими, іноді нормальними, а іноді їм здається, що вони просто жахливі; це так дивно, ніби я не маю точного уявлення, як я виглядаю, і навіть не допомагає той факт, що краса це щось дуже суб'єктивне.

- Маю сказати, що цей костюм – твоє найкраще рішення за останній час. - продовжує Дані, підмальовуючи брови з маленьким дзеркальцем у руках.

Ми готуємося йти гасити сьогодні на честь Хеллоуїна. Грегорі того вечора запросив мене до клубу, але я все одно чекала, коли Арес мене запросить. Вибрати костюм було не важко... Цієї ночі я буду відьмою. На мені чорна сукня до середини стегон без лямок, що облягає зверху і вільна нижче за талію, намисто з червоним кулоном, чорні рукавички, довгі чоботи того ж кольору і, звичайно ж, величезний капелюх.

Дані взяла на себе мій макіяж. Темні тіні, багато чорної підводки та яскраво червоні губи. Я почуваюся супер сексі. Моя найкраща подруга, яку мені довелося вмовити піти зі мною, зважилася на костюм жінки кішки, з вушками та рештою.

- Не можу повірити, що йду з тобою, - бурмотить, підводячись.

- Арес сказав, щоб я тебе привела. - Це правда, Арес попросив привести Дані, бо це колективна тусовка, і буде чесно, якщо я теж когось приведу. - До того ж, Аполо точно буде там.

- Яка різниця буде він там чи ні?

Я зітхаю. Знаю, що Дані не подобається визнавати свої слабкості чи те, що на неї впливає хлопець.

- Тобі необов'язково обманювати мене. Я знаю, що тобі боляче.

- Пффф, - пирхає. – Я тебе благаю, у нас із ним нічого немає.

Але у вас щось починалося, як раптом він перестав тобі писати, – наголошую. - І це зводить тебе з розуму, ти не звикла до того, що хлопці від тебе змиваються.

- Не розумію, про що ти говориш, від мене багато хлопців віддалялося.

- А, так? Хто, наприклад? Ну ж бо.

Вона повертається до мене спиною, щоби поправити макіяж.

- Я зараз точно не пам'ятаю імен, але...

- Але нічого, - перериваю її. - Ходімо, ти повеселишся, якщо він заговорить з тобою, ти прямо запитаєш у нього з чого такі зміни та крапка. Ось Дані, яку я знаю.