В твоєму полоні/В твоем плену 18+

Розліл 17

Даріанна
Я здивувалася з того,що Мія хотіла поговорити.З чого б це?
Скільки минуло часу,а вони лише тепер про це згадала.Я не тримаю на неї зла,але і спілкуватися з нею не бажаю.
Тепер я зовсім по іншому дивилася на неї.За всі роки нашої дружби,я не розуміла яка вона насправді,дивлячись на неї скрізь рожеві окуляри.
Мія весь час хотіла розважатися з хлопцями.Її влаштовувало таке життя,що не можна сказати про мене.Вона брала мене з собою,бо батьки саму не відпускали.Я мала здогадку,але завжди відкладала її.
І ось Мія на мене зла,через те,що я з Діаманом,бо вона хотіла бути з ним.
Мія хотіла зустрічатися з найкращим хлопцем і завжди бути в центрі уваги.Їй хотілось,щоб нею захоплювалися всі.Але вона не розуміє,що так вона нічого не доб'ється і в неї не буде міцних стосунків.
Я покохала Діамана всією душою,не дивлячись на його мінуси.Я з нем не через те,що він популярний чи крутий.Мені з ним добре і це найголовніший фактор.
Мене також не відпускала тривога.Щось всередині мене казало мені обертатися і тікати,не йти за Мією.Вона ж не зайшла в жодну з багатьох кімнат на першому поверсі,а пішла на другий.Дивно,але ж тут нікого немає.Рекс нібито заборонив сюди лізти.
І все-таки щось мене хвилювало.
На другому поверсі Мія упевнено пройшла в середину і зайшла у непримітну з першого погляду кімнатку.Чому непримітну?Тому що ця частина була не освіченою і дверей було майже не видно.
Що ж кімнатка була тісною.На стінах були полички,де лежали старі речі.Все було грязне,в порохах.Тут була одна-єдина лампочка.
-Про що ти хотіла поговорити?
-Про нас.
-Це було обов'язково мене сюди вести,могли поговорити на дворі.
-Знаєш і тут непогано.Наші стосунки досить такі зіпсувалися,через те,що ти почала зустрічатися з Діаманом.
-Що?Серйозно?Справа не в цьому!То ти ведеш себе як шлюха!Спиш з усіма підряд,а мені брехню говориш!Ти хочеш сказати,що не спала з Діаманом?
-Спала і що тобі до цього?Він мені подобається,ти ж знала!
-Тобі так тисячі подобались.
-Ні,Діаман особливий.І винна ти,що він не обрав мене.
-Я?Моєї вини тут немає.Це його вибір!
-Я тобі цього ніколи не пробачу,Даріанно,-я почула,що в кімнату зайшов хтось третій-Я довго думала,як помститись,тому не писала тобі.І ось цей час настав!Щоб ти відчула себе також використаною,як я!
Я обернулась і побачила Рекса.Хоч це добре,надіюсь він не дасть нічого зробити цій дурепі.
-Я найшла в своїй меті спільника.Він хотів помститися Діаману,а краща помста для нього це ти.Тому ми вб'ємо двох зайців одним пострілом.
-Рекс?!Це ж не ти?
-А ти що думала?Легко завжди бути в тіні Діамана?Ти не уявляєш як довго я його ненавидів,-він почав наступати на мене-Діамана всі любили,а я?А що я ?Я просто друг Діамана.Мені так часто хотіло бути на його місці.В нього було все гроші,дівчата,друзі,повага і любов.Потім він знайшов тебе,таку ідеальну по його словах.Йому завжди дістається все найкраще.Чому так,Даранно?
-Бо ти не гідний цього,-з'язвила я.
-Ах ти ж сука,-він вдарив мене по обличчю,від чого я повалилася на землю.
-Я зроблю йому дуже боляче,-він почав гладити мої ноги.
Далі все було як в тумані.Рекс почав домагатися мене,а Мія мовчки дивилася на це.Він бив мене,кусав,гладив.Рекс як збоживолів.Мені було боляче і противно,від того,що він торкається мене.
Я трималася з останніх сил,старалася не кричати і не плакати.Але коли він доторкнувся до моєї нижньої білизни-терпіння дало тріщину.Все таки сльози почали котитися.
Я вже була налаштована на найгірший кінець,але двері раптом відкрилися і в кімнату забіг озвірілий Діаман та Дрейк.
Рекс швидко полетів від мене,а до Мії добрався Дрейк.
Мені не було їх шкода,чесне,але дивитись як Рекс валяється на землі,а Діаман все ніяк не може зупинитися,я не могла.
В Рекса вже все обличчя було розбите,на підлозі була кров.Потрібно це зупиняти,бо Діаманові світить тюрма за такий вчинок.Діаман був настільки злий,що і убити міг.
Такого Діаман боялась я,знаючи,що в цьому стані він здатен на все.
Ми з Дрейк ледве відірвали Діамана від нього.Рекс вже лежав як тряпка.Так йому і треба!Придурок!
Я відвезла Діамана додому,боючись,що буде далі.