В твоєму полоні/В твоем плену 18+

Розділ 4

《Он видел красивых,дьявольски даже,но только не ту,что искал.Это как тысячи раз видеть море с пляжа и ни разу со скал.》

Діаман
Дні з нею летіли непомітно.Ми вже два тижні ходим десь гуляти і просто розмовляєм.Просто розмовляєм!Для мене це було в новинку.Хлопці досі не вірять,що у мене з нею нічого не було,але мені і не потрібно,щоб вони вірили.Мені з нею добре і це саме важливе.
Два тижні в мене вже не було й інтиму.Чесно кажучи,мені вже й надоїли ці дівки на одну ніч.Тепер я хочу лише її,солодку Даріанну,яку я люблю називати Малофійка.Вона через це нервується,але бачили в б,яка вона мила коли це робить.
За ці дні проведені з нею,я дізнався багато про неї та її батьків,але вона і надалі залишається для мене дівчиною-загадкою.І ця загадковість мене інтригує.
Я вже,навіть, і не згадую про свої плани на неї.З нею так не вийде.Я не хочу її обідити.
Даріанна,напевне,перша людина,що я думаю про її почуття,окрім батьків,звичайно.Мені завжди на всіх було пох,але не на неї.Вона ніби відкриває мою хорошу сторону.Я давненько такого не відчував,що я відчуваю з нею.
Сьогодні її батьків немає вдома,тому ми маєм зустрітися на вечірці.
По звичаю,вже одів чорні джинси,майку й свою улюблену байкерську куртку.Ми договорились з нею зустрітись ззаді бару,щоб нас не дуже багато людей бачили.
Нас сьогодні везе Дрейк,тому я чекав на нього.
Через п'ятнадцять хвилин ми вже були на місці.Я хотів вже було йти до Малофійки,але на дорозі мені стала Мія,про неї мені розказувала Даріанна.На мою думку,вона погана компанія для Даріанни,бо сучка вона ще та.Мія завжди залишала її саму,а та далі продовжувала з нею спілкуватися,але відколи Даріанна спілкується зі мною,то їхня дружба рухнула трохи.
-Що ти вже з Даріанною?Не думай,що вона так скоро розкладе перед тобою ножки!-наїхала на мене ця сучка.
-Таяк ти?Хто тобі винен,що ти до першошо-кращого кидаєшся в ліжко,а їй кажеш,що без любові ти не трахаєшся.Ти ж не думала,що я буду з тобою?Я не люблю легкодоступних дівчат,я з ними лише трахаюсь і нічого більше.
Мія розлютилася,а я пішов до бару.Я вже і так затримався.Надіюсь,Малофійка мене ще чекає.
Зайшовши за бар,я почув крики,обернувся і побачив,як якийсь чувак затискає Даріанну біля стіни і лапає її.Вона противиться,але явно програє в силі йому.З її очей покотилися сльози і це стало останньою краплею.
Що собі цей мудак позволяє?Я його зараз на німецький хрест пірву!Злість мене переповнювала.Підійшовши до них,я просто зловив його за аомір і відкинув на землю,подальше від дівчини.Не контролюючи себе,почав жорстко його бити.
-Діаман,стій!Не треба!-зловила мене за руку Даріанна-Чуєш?Не треба!
Я подивився в її смарагдові очі і контроль став повертатись до мене.Але з цим придурком я ще розберусь,не тепер.Він труп.
Дівчина плакала і я обняв її.Вона такою слабкою тепер виглядала.
Труп вже встиг накивати п'ятами,нічого,я його з-під землі дістану.
-Я хочу додому,-сказала вона.
-Я тебе проведу,щоб...
-Ні,не треба.Я на машині,сама доїду,відведи мене лиш до неї.
Попрощавшись дівчина поїхала.Я сказав їй,щоб вона слідила за дорогою.Надіюсь,вона добре доїде,бо в мене є ще одна справа.
Я відправився на пошуки того придурка.Він знайшовся на дорозі.Курив ідіот.
-Низько ображати того,хто не може дати відсічі.
-Відстань!-хотів він тікати,але я його зловив і почав безжалісно бити.
Злість знову заволоділа мною.Удар,ще один і ще...Він пробував відбиватися,але краще він би цього не робив.Він лише ще більше розлютив мене.Я не міг зупинитися,поки не побачив,що він вже стікає кров'ю.На кінець я просто ще раз вдарив його ногою і повалив на землю.Нехай знає своє місце!
Думками я знову повернувся до малої,як вона там?
Довго не думаючи,я пішов до неї,батьків якраз дома немає.
Будучи вже біля її будинку,я постукав у двері.Даріанна їх швидко відкрила.Вона навіть не переоділася,так і залишилась у зеленому, спокусливому але й скромному, платті.
-Діаман?Що ти тут робиш?-здивувалася вона,а я увійшов усередину.
Включивши світло,вона побачила моє лице й руки від чужої крові.
-Що сталося?-налякалася вона-Ти бився з тим хлопцем?
Хм,здогадлива.
-Я хочу в душ,дай рушник якийсь,-все,що я міг сказати.Мені потрібно заспокоїьтсь.
Даріанна відвела мене до ванної, показала де лежать рушники й вийшла,я й не затримував її.Мені потрібно побути самим.Не хочу,щоб вона мене таким бачила,це може її злякати.
Через пів години,я вже вийшов.Холодна вода мені допомогла,але не заспокоїла.А якщо він їй щось заподіяв?Я ж про це не подумав!
Обмотавши рушник навколо бедер,я вийшов до неї.
Вона засоромилась,але голови не відвернула,а навпаки почала розглядати моє тіло.Я почав підходити,а вона відходити.Це тривало,поки вона не натикнулась спиною на стіну.Я поставив праву руку на рівні її голови,вона все ж таки дуже мініатюрна,і запитав:
-Він щось успів зробити,завдати якоїсь шкоди?
Після питання,вона з легкісю видихнула і відповіла:
-Ні,ти прийшов вчасно,якби ти прийшов на пару хвилин раніше,то тоді вже було б пізно.
Вона ще незаймана,в цьому я переконався давно.Мені була нестерпною думка,що хтось отак міг стати її першим.Перший раз має бути не таким,для дівчат він завжди болючий,тому треба все зробити акуратно,наввіть я це знаю.
Між нами запала тиша.Вона дивилася на мене,а я на неї.Все ж таки вона дуже гарна.
Я дивився на її губи,і в мене виникло бажання попробувати їх на смак.
Я чинив опір поки міг,але бажання було сильнішим.
Повільно схилився до неї,дивлячись їй в очі.
Легенько поцілував її.
Після того,що сталося головне не злякати її,показати,що хлопці можуть бути і не такими мудаками.
Ніжно провів язиком по її нижній губці.Солодшого та ніжнішого,поцілунку в мене ще не було.Мені ніколи не подобалочь цілувати дівчат,я робив це,щоб вони гарантовано лягли під мене.Але з Даріанною було все по іншому.Мені хотілось цілувати й цілувати ці солодку губки.
Відхилився,щоб заглянути їй в очі і дізнатись,чи проти вона.В її очах я прочитав таку ж насолоду,яку відчував сам.Вона,ставши на пальчики,потягнулася,щоб поцілувати мене.
Вона робила це так ніжно,що потопила мене у своїй ніжності назавжди.Я легенько обняв її руками за талію.Вона в неї така вузенька,що я б зміг її двома руками обняти.
Наші язики сплились у самому ніжному га світі танці.Мені здавалось,що я вже не здатний на такі почуття,але як же я помилявся.Я зрозумів,що хочу,щоб ця дівчина стала моєю назавжди.Я зрозумів,що зміг покохати її,не за її тіло,тому що не спав ще з нею,а за її характер та душу.Вона зачарувала мене своєю добротою,загадковістю та недоступністю.
Тепер я потурбуюсь,щоб вона була найщасливішою біля мене.Відтепер я буду берегти її серце,не звертаючи уваги ні на кого,навіть на її батьків.