В твоєму полоні/В твоем плену 18+

Розділ 5

《Любила ли она?
Сама не знала.
Он был магнитом и её влекло.
С ним почему-то серце замирало.
Он был холодный,но дарил тепло.》

Даріанна
Діаман пішов від мене десь під ранок.Ми просто цілувалися і не могли насититись цими поцілунками.
Нехай це неправильно,що я роблю і батьки будуть мене засуджувати,але серцю не прикажеш.
Мені подобається в ньому його неправельність разом з мужністю.Тієї ночі,коли я  перший раз подивилися йому у вічі,я втопилася в тих очах.І розуміла до чого це все йде,але й зупинити теж не могла.Це вище моїх сил відмовитися від людини,яку кохаєш.Батьки мусять мене зрозуміти,в них,впринципі,не залишиться вибору.
Одна ніч.Одна зустріч.Один погляд.І моє життя перевернулося з ніг на голову.Але саме головне,що я рада цьому.
Цієї ночі я побачила в його очах також такі почуття як в мене.То чому ми маємо мучити себе?Чому не можемо бути разом?Причин поважних немає,тому я збираюся від життя отримати все,що воно мені дає.
З такими думками я лягла ще на пару годинок поспати.
Встала я аж обідом,сьогодні понеділок.Батьки поїхали в гості до своїх друзів,там і заночували,а звідти зразу на роботу,отже вони прийдуть вечером,а до нього в мене ще є час.
Беру до рук свій телефон,а там вже повідомлення від Діамана:
《Доброго обіду,мала.Надіюсь ти спала так солодко,як і я.Чекаю сьогоднішньої зустрічі.》
Його повідомлення викликало в мене усмішку.
《А хто тобі сказав,що ми сьогодні побачимось?》,-відписала я.
Через хвилину я вже читаю нове смс:
《Я так сказав.За ці пару годин я скучив і хочу тебе побачити,тому в тебе немає вибору,інакше я приїду до тебе додому!》
《Приїдеш за мною,бо мої на роботі?》
《Через півтори години буду в тебе.》
Півтори?Так мало часу!
Я побігла швидко в душ,просушила голову й вибрала сьогоднішній образ:білі джинси і рожевий топ.Сіла швидко робити макіяж.Коли я вже домальовувала губи,почула звук мотора.Виглянувши у вікно,побачила Діамана на його джипі з відкритим верхом,він вже чекав мене біля машини.
Я була така рада його бачити,що підбігла до нього і повисла на його шиї,солодко цілуючи.Він підхопив мене і покрутив навколо себе.
Мені вже було всерівно,що сусіди могли нас побачити і сказати батькам,вони всерівно рано чи пізно дізнаються.
Відкривши двері,він посадив мене на переднє сидіння.Обійшовши машину,сів сам за руль.
-Куди сьогодні поїдемо?-обернувся до мене.
-Хммм,дай-но подумати,-зробила задуманне обличчя-Давай на твоє улюблене місце?Воно ж в тебе є?
-Єєєє,тоді нас треба по дорозі ще кудись заїхати,окей?
-Без проблем,в тем є час до вечора.
По дорозі ми заїхали в супермаркет.На питання 《Навіщо?》,він відповів 《Пікнік》.
Я люблю пікніки,тому була дуже задоволена.З тої радості я сіла на візочок,а Діаман мене так і возив.Скупилися ми доволі швидко і далі рушили до того місця.
Дорогою він включив музику,тому ми ще трохи подурачились.З ним я могла бути собою і не стримувати себе.
Приїхали ми на дуже красиве місце біля моря.Тут був і пісок і трава посеред нього,такий собі моріжок.Виявляється у Діамана у машині було покривало,він ніби знав куди ми поїдемо.
Розклавши покривало,ми почали їсти.Діаман набрав її так багато,що за сьогодні ми її точно не осилимо.
Тут було так гарно.Сонце люб'язно нас всміхалося,а море заманювало своєю глибиною.Я рада,що зі мною тепер Діаман.
-Пішли пройдемося,-запропонувала я.
Спочатку ми босими ногами йшли по берегу,а море своїми хвилями зволожувало їх.Потім мені захотілось погратись і я почала тікати від нього,але він швидко спіймав мене у свої сильні обійми.Мені ніколи не хотілось б їх покидати.Мені так подобається коли він мене так обнімає,ніжно,боїться зробити мені боляче.Я не змогла впоратися зі своїми почуттями і щоб заспокоїти їх,потягнулась до його таких спокучливих губ.Для цього мені довелось стати на пальчики,але і цього було замало,тому,обнявши його за шию,нахилила його голову вниз.Діаман вмів дарувати задоволення лише одним поцілунком.Оскільки,великого досвіду в цій сфері я не мала,то я просто повторювала те,що робив його гнучкий язик.

Діаман полонив мене своїми губами,язиком.Він витворювв зі мною таке,від чого по тілі розливалося приємне тепло.У цей момент я нічого більше не бачила окрім нього.Можливо скориставшись мною він кине мене,але це вже буде потім.Тепер я хочу насолодитися сповна.Я мушу визнати,що цей жорстокий,брутальний,безжалісний хлопець дарує мені таку бажану радість і ніжність.Він змінює мене і я не забороняю йому це,хоча мала б.Я мала б вже давно його відштовхнути, а не цілувати тепер.Але цього зробити я не можу.Мій розум програв серцю у цій битві.

Ми цілувась поки в нас не закінчилося повітря.Ми мусили зупинитись,щоб почати знову нормально дихати.Підвівши голову,побачила,що погляд ДІамана потемнів,а сам він дуже важко дихає,не відриваючи погляду від мене.

-Що ж ти твориш зі мною,Дарі?

На це питання я не відповіла,сховавши голову в нього на грудях.А ще мені сподобалося як він мене назвав,у йогго висловлюванні це дуже сексуально.Як він мене лиш не називав:Малофійка,мала,але по імені ще ні разу.

Після поцілунку я застрибнула йому на плечі, він так і йшов зі мною по безлюдному пляжі.

-Діаман,а ти когось любив в житті?

Хвилина мовчання і коротке:

-Ні.

Я й нічого більше не запитувала,не хотіла лізти в душу.Якщо захоче сам розкаже,але тут він продовжив:

-Ті дівчата,що в мене були,ніодну з них я не любив.Вони просто були розвагою на ніч.Тим більше,що вони самі цього хотіли,-поставив мене перед собою,і сказав-З тобою все інакше,не переживай з цього приводу.Те що було з тими дівчатами,з тобою ніколи не буде.Я не дам тебе в обіду,-пригорнув до своїх грудей.

-А що з ними було?

-Не самі приємні речі.

І я зрозуміла,що він не хоче,щоб я дізнлася про його темне минуле.Може зі мною він захотів змінитись,виправити свої помилки?Кожна людина має на  них право,не можна судити людей по цьому.

До вечора я вже була дома.Ми неохоче роззійшлись,домовившись про завтрішню зустріч.З бажанням,щоб новий день наступив скоріше,я лягла спати і погрузилась у солодкий світ снів.