В твоєму полоні/В твоем плену 18+

Розділ 8

Даріанна
Після сніданку Діаман вручив мені подарок:байкерську куртку,майже таку як в нього.
Після цього ми сіли на його байк і поїхали.
Вперше за своє життя я відчула себе вільною.Швидкість.Вітер.Адреналін.Ми каталися,Діаман показував пару трюків,які знав,пізніше і мене навчив керувати своїм чорним монстром.Такою щасливою я не була ще ніколи.Кожна клітинка мого тіла хотіла продовження.
Тут не було ні правил,ні нічого такого,щоб мені могло заборонити це робити.Тут я була собою.Я могла жити як хотіла,маючи змогу рішеня приймати самостійно.
Тільки ми і безкінечна дорога.Я не знаю цих місць,але мене це не хвилювало.
Зголоднівши,ми поїхали у кафе,яке стояло біля дороги.Тут не було багато людей,оскільки,я так зрозуміла,що ми були далеко від міста.
До нас підійшла гарна офіціантка:висока з світлим волоссям та сіро-голубими очима.
-Діаман,привіт,давно не бачились.Після минулої зустрічі я тебе з голови викинути не можу,-вона не звернула на мене увагу і говорила,ніби вони тут двоє.
-Лелі,прийми наш заказ і викини мене з голови,між нами нічого не може бути,бо в мене є вже дівчина.
Діаман зробив заказ,але я не чула який,будучи у своїх роздумах.Скільки дівчат ще було у його ліжку?Я задумалась чи буде він вірний мені.До мене він був самим бажаним холостяком,в нього було тисячі дівчат.Чи зможе він відказатись від того життя?
Дивлюсь уважно на нього.В нього ідеальна зовнішність.Про такого хлопця мріють всі,навіть гомосексуали.
Побачивши,як на нього дивилася офіціантка,в мене проснулись ревнощі.Я мушу визнати,що ревную його до всіх дівчат.
Ні,так не піде-Діаман мій.Повернула голову і замітила,що офіціантка палко дивиться на нас.Беру голову свого хлопця і пристрасно цілую його.
Ми втратили плин часу і зупинилися лише тоді,коли почули чийсь кашель.
-Ваше замовлення,-дівчина швиденько покинула моє поле зору.
На нашому столі з'явилось багато їжі,а точніше фаст-фуду.Його раніше я старалася уникати,бо мама була проти,але тепер я з Діаманом і можу робити все,що захочу.
Після ситного обіду ми поїхали на річку,а точніше на її берег.Навкруги нас була лише природа.
-Скупаємось?,-я вже знаю цей хитрий погдяд.
Мій спокусник почав роздягатися.Джинси і футболка полетіли на землю.Гарячий погляд на мене і ось він вже,цілуючи,роздіває мене.Залишивши мене в одній білизні,на його обличчі виникла задоволена посмішка.І вже через хвилину Діаман підхопив мене на руки і побіг у річку.
Вода була холоднюща.Я хотіла вийти,але ніхто мені цього не дозволив.
Я не дуже добре плаваю,тому весь час трималась за Діамана і інколи старалася його втопити.Поляпаішись у воді ми вилізли на берег.
Діаман накрив мене рушником,а сам пішов діставати інший.Весь час я за ним спостерігала.Каплі води,що залишились на його торсі, так спокусливо виблискували на  сонці.Мені захотілось злизати їх,відчути на смак шкіру.Довго не думавши я підійшла до нього і,обнявши,поцілувала.Він тут же почав домінувати.Наші язики сплились у старому,як світ танці,пристрасному,але водночас ніжному.Перемістила одну руку на груди Діамана і провела нею до торса.Я відчула,як його м'язи напружились.
З появою в моєму житті цього хлопця,я почала втрачати розум.Я роблю такі речі,про які ніколи навіть не думала.З ним я почала відчувати емоції,які були мені невідомими до цього часу.Моє тіло хоче,щоб його торкалися руки Діамана,пестливими рухами.Без його обіймів і поцілунків я не можу й години пробути.Я хочу,щоб він завжди мене торкався.Неважливо де,неважливо коли.Я в його полоні.Я віддаю йому себе і не жалію про це,розуміючи,що тільки він може заставити мене літати,заставити моє тіло трястись від задоволення.
Діаман підхоплює мене,я охоплюю його стан ногами і ми йдемо,не розриваючи поцілунку.Через певний час моя спина відчуває тверду поверхність,ще через певний час я була вже голою.Діаман грався з моїми грудьми,а я лиш те,що й могла стонати.Мені було приємно,але я хотіла більшого.Рукою я доторкнулася до резинки боксерів хлопця і легенько їх приспустила,даючи цим знак.І ось він відділяє мене від дерева своїми руками,щоб я не пошкодила спину,а сам цілує мене і починає рухатись.
Так!Так!Так!
Саме цього я хотіла.Я бажала відчувати його у собі,хотіла чути його стони і дивитися у його затуманені очі.
Ритм наростає,повітря в легенях не хватає,голова йде кругом, в тілі кров аж кипить.
-Діаман,-востаннє простонала я.
Останній рух і хрипле:
-Маленька.
Ще пару хвилин ми віддихувались,дивлячись один одному у вічі.Діаман покривав моє лице легенькими поцілунками і мене переповнює щастя.
Він заставляв мене відчувати себе у його обіймах коханою,щасливою,найкращою.
-Крихітко,збирайся додому.
Діаман дбайливо одягнув мене і процілував кожний сантиметр мого тіла.
Я запустила руку у його смолясте волосся і пригорнулася до його грудей.Мені стало так затишно,я відчула себе,як вдома.
Я все життя надіялася,що знайду того,хто заставить мені відчувати себе так.І ось доля усміхнулася мені,я зустріла того,кого чекала.