В твоєму полоні/В твоем плену 18+

Розділ 7

"Когла узнаешь,что значит спать з мужчиной в одной постели по любви-без любви уже совсем не хочеться..."

Даріанна
Ми цілувалися без упину.Чому я так поступила?Бо мені захотілось,щоб саме Діаман став моїм першим.Я переживала чи сподобаюсь йому.Я вибрала його,а не батьків,бо в середині мені щось підказувало,що саму він мене не залишить.
Обережно поставивши мені на ліжко,він стягнув футболку через голову і накрив мене своїм тілом,причому свою вагу втримував на локтях.
Поцілунок в губи,шию,ключицю.Діаман підняв свій потемнілий погляд,напевне,щоб переконатись чи я впевнена у своєму виборі.Побачивши щось у моїх очах,він акуратно зняв з мене плаття.Побачивши мене без нього його очі ще більш потемніли,хоча я думала, що куди ще темніше.Я залишилась в самих трусиках,але чомусь не боялася цього.
Його руки пестили мої груди,а губи знову відправились в подорож по моєму тілу і коли вони зімкнулися на вершині однієї з моїх грудей,я пристиасно застонала.
Це було так прекрасно.Діаман барив мені такі відчуття,які нізчим не можна порівняти.Він дарував мені насолоду віж кожного його руху.Поцілував,прикусив,потянув,обвів язиком.Я стонала,бо не могла стримуватись.
Поцілунки його спустили вже нище.І одна доля секунди і я вже повністю гола.
Права рука почала легенько гладити мої бедра,повільно пробираючись до мого самого чуттєвого місця.І коли його рука накрила мене там,він зловив мій новий стон своїми губами.
Довго не витримавши,Діаман вирішив принести мені ще більше задоволення.Він спустився і поцілував мене саме там.
Я вже скусала губи,вже не мала сили кричати,але Діаман виривав з мене стони знову і знову.
Його язик робив саме так як треба було,саме так як мені подобалось.Це була насолода,пристрасть....Я втрачала себе і розуміла,що програла сама собі.
Діаман відхилився і я почула якийсь шорох,але що то було саме розібрати не могла та й не хотіла.Мені хотілось продовження,а може і більшого,і я знала,що він мені це дасть.
Діаман знову нахилився до мене:
-Перший раз буде боляче,але не бійся.
Я відчула щось дуже гаряче і велике і через хвилину він увірвався у мене,зриваючи нижню частину живота дикою болею.Я закричала,мені було боляче.
-Дарі,маленька,потерпи чуток,-пошепки говорив він своїм бархатним голосом.
Скрізь біль,я відчула перші повільні рухи Діамана.Вони були сповнені ніжності й водночас пристрасті,що біль потихеньку почала відходити,а на заміну їй прийшли невідомі мені відчуття.
Через пару секунд я вже знову сторала і кричала,але вже від насолоди.Діаман почав рухатись у старому як світ темпі,пришвидшуючи його з кожним рухом.
Мій світ зіовався і розлетівся на мільярди маленьких частинок.Я відчувала себе такою легкою.І крізь ці чарівні відчуття я почула довгий стон Діамана.Він перекотився на бік і притягнув мене до себе,обняв і поклав голову собі на груди.Опиратись сил я не мала та й не хотіла.Мені тепер було добре,дуже добре,дякуючи йому.Це відчуття я ніколи не забуду.
Прокинулась я так як заснула-на грудях у Діамана.Він ще спав і виглядав таким гарним,спокійним,розслабленим.
В мене виникла бажання приготувати йому сніданок і я миттєво побігла його викогувати,але спочатку заглянула в холодильник,який тут був.Так,всі продукти є,це чудово.Сьогодні я зробила омлет з беконом,і коли я вже все розкладала на стіл,зі спальні вийшов сонний Діаман.Побачивши мене,він пару раз кліпнув,напевне,не вірячи,що я приготувала сніданок.
Після нашої ночі ходити мені було трішки важко.Низ живота боляче тянув,але це мені не помішало порадувати Діамана.
-Ти це сама приготувала?
-Так,а що боїшся це їсти?
-Мммм як смачно,-через пару хвилин кричав Діаман.
Коли ми поснідали,Діаман допомін мені помити посуд і тільки після цього обняв і дуже солодко поцілував.
-Сьогодні я покажу тобі своє життя,-прошепотів він.