Біжать міста; хвилинами біжать,
І ловлять зорі - вічності пориви.
За білим миром небеса спішать,
Ховають осінь у холодних зливах.
І скільки б днів - вже байдуже на час,
Години йдуть, поділені в кварталах.
І тільки місяць в закутках погас,
І тільки сонце заміняє спалах.
Горять вогні - міста втрачають кров,
Біжить експрес, несе ранкові вісті.
І наче світлий зоряний покров,
Самотня осінь обіймає місто.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Міста. Потяги. Вокзали
PoetryТам, де шляхи перетинаються. Там, де звичні речі набувають інший сенс. Думки вголос, нічне натхнення або просто поезія відстаней.
