Магія пророкованих

Розділ 8 Нова пригода

Я зібрала речі і вже збиралася йти, як до мене прозвучала неочікуване питання.

-Ти довіряєш мені?

Я застигла на місці, а потім з подивом подивилася на нього.Що відповіли б звичайні люди, «Так»? Якщо я скажу щось не те, він подумає що я дивна і здогадається що щось не так, це ж не підозріло довіряти людям яких зустрів у подорожі чи не так.

-Хай й так, то що.-

- Я хотів спитати, чи не хочеш піти зі мною, одній напевно дуже нудно подорожувати.

От що без нього це безпечніше так це я знаю точно, але він правий, це нудно і він міг би мені згодитися, здається він багато чого вміє, тоді просто погодитися, але як же місія, як же переговори з Сімоном, голова лусне. Гаразд, як я вже збираюся відпочити то повинна брати кожну можливість, все буде гаразд.

- Гаразд, звучить добре.

-Так, то вперед!- він розвернувся і пішов.

-Мені в іншу сторону.

-О, так. Вперед!

- Спочатку дійдемо до пустельного міста Сакфаль.- сказала я показуючи місто на карті.

Це так просто, взяти і дійти і точки А до точки В. Але чому, ну от чому. Ми вже три доби не можемо знайти дорогу хоча б кудись. Я злісно і роздратовано дивилася на карту, піддаючи сумніву своє вміння їх читати. Наш план спочатку піти в Сакфаль провалився. Мені вже перед очима починає мерещитися. Ми йшли зав'язавши волосся якомога вище і залишивши найлегший одяг на собі. Пощастило ще, що мармелад везе на собі більшу частину речей. Він виявився милішим ніж коли я вперше його побачила, хех такий великий і пухнастий та все ж коні набагато краще як на мене.

- Пішли в ту сторону.

- Ми вже там були.- з втомою в голосі відповіла я. -Краще туди ,туди ми точно не ходили, я пам'ятаю.

- Погано пам'ятаєш, там ми також були.

- Тоді, у тебе є якісь пропозиції.

- Краще...

- Дивися, караван!- я радісно закричала не давши договорити Алію, показуючи в сторону де йшла низка з верблюдів та людей на їх чолі.

-Ти хочеш зробити мене глухим!?Де? – розсерджено прокричав він.

- Та обернися, ось бачиш - я повернула його голову в сторону.