Глава 41: Відчай

8 1 0
                                    

  Звичайно, Чжоу Цзишу навідувався до міняльної крамниці Пін'аня, як і коли йому заманеться. Та сьогодні їх із Вень Кесіном спершу запросили почекати у вітальні. Останній постійно озирався на всі боки, наче той селюк, який щойно приїхав у місто. Працівник крамниці налив їм чаю та, всміхаючись, став збоку:

— Зачекайте трохи, пане Чжоу. Сьомий Лорд прибув сьогодні, й управитель вирушив до нього, щоб оголосити про ваш візит.

  Через тривожне очікування зустрічі зі старим товаришем серце Чжоу Цзишу збилося зі звичного ритму.

  Вень Кесін, однак, безтурботно поцікавився:

— Агов, хіба Ґу Сян і Чжан Ченлін не тут? Можна було відправити їх за Лордом. І що це за «оголосити про візит»? Наче ми до палацу прийшли.

  Чжоу Цзишу мовчки відзначив, що Вень Кесін справді був дивовижною людиною: його здогадка виявилася правдивою.

  Через деякий час до них поспіхом вийшов Пін'ань.

— Молодий пане Чжоу, — розпочав він, — Лорд і Великий Шаман очікують на вас усередині.

  Словосполучення «Великий Шаман» приголомшило Вень Кесіна.

  «Великий Шаман? — подумалося йому. — Невже це той самий легендарний шаман із Наньцзяну?»

  Ситуація на Центральних рівнинах ставала все більше заплутаною.

  Вень Кесін не мав часу подумати над цим далі, оскільки попрямував за Чжоу Цзишу до внутрішнього двору. Потім вони разом штовхнули старі дерев'яні двері, за якими ховалося засаджене деревами османтусу подвір'я. Лише переступивши через поріг, Вень Кесін відчув легкий квітковий аромат. Гаряче повітря вмить охопило його обличчя, коли він відсунув фіранку, що розділяла приміщення. Кесін підняв погляд і помітив, що окрім Ґу Сян і Чжан Ченліна в дворі знаходилося ще двоє чоловіків.

  Вень Кесін мимоволі зустрівся поглядом із чоловіком у чорному, та за мить вони водночас кивнули один одному й відвели очі на знак взаємної поступки.

  Тоді він звернув увагу на іншого чоловіка, подумки вирішивши, що той і був тим самим Сьомим Лордом, про якого казав працівник крамниці. Кесін не міг стримати таємного захоплення: йому доводилося бачити багатьох красенів, та ніхто не був рівнею цій людині. Неймовірної краси брови й такі ж прекрасні очі, з поглядом, який можна було б назвати дещо легковажним, якби тільки не дух шляхетства, що випромінював Сьомий Лорд.

Далекі мандрівникиWhere stories live. Discover now