Далекі мандрівники

Глава 32: Жун Сюань

  Ось так вони втрьох вислизнули від усіх. А маєток Ґао цієї миті поринув у шалений безлад.

  Цао Вейнін почав обурюватися нелояльною поведінкою представників школи Хуашань, коли Мо Хуайкун раптом смикнув його, злісно сказавши:

— Стули писок!

  Цао Вейнін повернув голову та поглянув на свого шишу: він хотів запитати, чому той схиляється перед цими нечистими силами. Проте Мо Хуайкун випередив того й, указавши в бік Юй Цюфена, промовив:

— Хіба не бачиш, що він сам собі смерті шукає? Спостерігай собі мовчки та й усе. Нема чого влазити в ці справи.

  Після вимовленого Цао Вейнін замовк.

  Проте ще раз оглянувши все довкола, він врешті-решт знову забурмотів до Мо Хуайкуна:

— Шишу, а чому пан Ґао й пан Чжао так легко дозволили братові Чжоу забрати Ченліна?

  Очі Мо Хуайкуна були схожі на очі хижого сокола, коли він кинув крижаний погляд на хлопця.

— Твій мозок пси зжерли чи що? — процідив він крізь зуби.

  Цао Вейнін уже давно звик до лайки свого шишу, а тому без найменшого сліду збентеження сумлінно чекав подальших пояснень. Проте Мо Хуайкун лише відвів погляд від нього й продовжив ігнорувати. Через деякий час Цао Вейнін врешті усвідомив: його шишу й сам не знав відповіді на це запитання!

  У цей момент на місце події прибув великий майстер Ци Му з якимось чоловіком середніх літ. Останній був худорлявий, одягнений у темний одяг, а нещасний вигин його рота обрамляли глибокі зморшки. Уже з одного погляду на його гострі брови, що спускалися аж до самих скронь, та на яскраві очі, можна було зрозуміти, що з цим чоловіком краще не вступати в конфлікт.

  Почувши галас, Ци Му використав шаоліньський прийом «Ревіння лева»*. Чимало менш досвідчених присутніх ледь не знепритомніли від цього звуку, але, врешті-решт, усі затихли.

*狮子吼 shīzihǒu, «Ревіння лева», цей прийом входить до «72 секретних технік Шаоліню». За легендою, один із семи Будд старовини Сіддгартха Ґаутама, з'явившись на світ, указав одним пальцем на небо, а іншим на землю і видав левиний рик, кажучи: «Я єдиний на небі й на землі».

  Ґао Чун і Чжао Цзін піднялися на ноги, побачивши чоловіка, що стояв позаду Ци Му. Чжао Цзін першим розсекретив постать незнайомця, голосно промовивши: