Знову заграла музика й Аркаша заткнувся. Та він на публіку грає! Добре, хочеш на публіку, буде тобі публіка.
Я піднявся розім'яти спину.
Ірина Олексіївна сиділа біліша за біле, Марина підтримувала її за руку. Чи просто тримала, чи крадькома міряла пульс.
Палич сидів задоволений. Я глянув на нього, він мені посміхнувся і підняв великий палець. Кирило сидів на візку поруч із ним. Але він мав свій об'єкт споглядання.
Вадим сидів як у прострації, а ось Костя захоплено вивчав Аркашу.
- Камілла? - невпевнено промовив він.
– Чого? - спитав я, повертаючись до Аркаші.
- Ну, точно, Камілло! – радісно вимовив Костя.
- Так, поясни, будь ласка, - сказав я. - Що ще за Камілла?
- А він схожий, - Вадим вийшов з прострації та втупився в Аркашу.
– Та ви сьогодні народите пояснення чи ні? – не витримала вже Марина.
Аріна Андрєєва сиділа осторонь і з цікавістю спостерігала за нами. Коли я глянув на неї, вона посміхнулася до мене. А я одразу отримав копняка від Марини. Я повернувся до Марини, а вона погрожувала мені кулаком. Дивлячись на нас, Аріна засміялася.
– Каміла одна з трьох травесті див, королів «Амадеуса», зірка! – пояснив Костя.
- Гей-клубу «Амадеус»? – здивовано запитала Аріна, підсідаючи до нас ближче, щоб не здіймати галасу. Мікрофони поки що були відключені, і ніхто нас не чув.
- Травесті дива? – перепитав я.
- Переодягнений чоловік, - сказала Аріна. - Часто вони й в житті ходять переодягнені в жінку, але є і ті, хто приховує свої нахили.
- Піду, привітаюся, - сказав Костя, підводячись.
– Стій! – зупинив його Вадим. - Ти у своєму розумі? Та ну його треба кудись якомога далі...
- Охолоньте, - перебив їх я. – Цей засранець любить грати на публіку. Влаштуємо йому шоу?
- Нічого не треба! - втомлено сказала Ірина Олексіївна. Вона виглядала жахливо. Марина весь вечір стежила за нею.
– Та ні, Олексіївно, треба, – сказав Палич. - Зараз треба йти ва-банк.
- Згодна, - підтримала нас Аріна. - У мене, звичайно, є козирі, але треба бити всім, що є. Жаль, на цю емо красуню у мене нічого, але папузі треба заплямувати репутацію.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Літери на білому тлі
General FictionУявіть собі картину, у вас тихе, спокійне, можна сказати, непоказне життя. І в один момент у ній з'являється невелике пухнасте звірятко. Таке, маленьке, миле створення, яке поступово починає набирати у вазі. Він такий самий милий, гарний, пухнастий...