Літери на білому тлі

VI

- Пробач, Іро, але я повинен був так зробити, - вибачливим тоном говорив сивий чоловік в окулярах.

– Я довіряла тобі як другу, – тихо промовила Ірина Олексіївна.

- Сама розумієш, у тебе тут бардак, - продовжив він. Я стояв за два метри та ладен був розбити йому морду.

- Умови утримання огидні! – обурювалася очкаста сучка, яку Михайло Степанович назвав Оксаною Леонідівною. Самої років тридцять – тридцять п'ять, але вона виглядає жахливо. Волосся фарбоване в білий, хоча натуральний колір чорний. Видно по корінню. Макіяж більше нагадує роботу маляра - тинькаря. Обличчя напудрене настільки, що на місцях складок від міміки пудра обсипалася. Червона помада сильно виділяє губи. Тіні, бузкового кольору, були не просто прикрасою повік, а являли собою справжнє бойове розфарбування на всю верхню частину обличчя.

- Тут коли востаннє робився ремонт?! - не вгамувалась сучка.

- Ви спочатку гроші на цей ремонт виділіть, а потім рота відкривайте, - відповів я.

- Сергій! – обсмикнула мене Ірина Олексіївна. Так, так, так, розумію, що краще мовчати, але ця сучка із соціального захисту мене вже дістала. Сьогодні вона й знайомий Ірини Олексіївни з самого ранку приперлися і закотили скандал. Точніше скандал закотила ця сучка. Річ у тому, що Ірина Олексіївна звернулася до знайомого акушера за консультацією. Вона сподівалася, що він надійна людина, але виявилося навпаки. Цей придурок здав нас у міськздоров'я. Ті вже промили мізки Ірині Олексіївні телефоном. Та так промили, що на минулій зміні Марині довелося відкачувати нашого головного лікаря валеріанкою та валокордином. Ех, доведуть жінку до могили. Їй богу! Тьху, тьху, тьху, аби не накликати.

А сьогодні він приперся з представником соціального захисту. Міськздрав вирішив сам не морочитися і зіпхнув це на соцзахист.

- Ви обережніше з висловлюваннями, юначе, - уїдливо вимовила сучка, дивлячись на мене.

- Та юний за деяких, - відповів я.

- Сергій! - Ірина Олексіївна знову обсмикнула мене.

- Де залетіла? - запитала сучка в Ірини Олексіївни.

- Вагітна, - поправив я і пішов до кімнати Каті. - За мною!

- Я б попросила ... - почала обурюватися сучка.

- Та завалися ти вже! - через плече процідив я. Реально дістала!