POV Ніка
Минуло два тижні, від нашого першого побачення з Стасом. Загалом все було чудово. Ярко дуже сильно здружився з Вовою і тепер вони хороші друзі, але була і друга сторона медалі. Стас опинився тираном.Він бісився через те , що я час від часу називала його Вовою я робила це не навмисно просто так виходило.Кожне моє не правильне слово чи погляд на іншого хлопця закінчувався великим синяком на моєму животі,обличчі. Стас бив мене так , що одного разу я втратила свідомість.Ви мене запитаєте чому ж я його не лишу ,а я вам відповім я його не кину тому ,що мені важливе життя своїх друзів та близьких мені людей....Вова все так як колись ходить завжди з нами і це вже мене не дратує ,а навпаки тішить. Він веселий,розумний і як говорить Танька дуже красивий,але є те , що мені в ньому не подобається. Ярко казав ну як казав я підслухала,що він шось типу мафії і це мене лякає бо Стас тоже щось на подобі цього.
В університеті все теж по старому нудні лекції,сесії, тішить тільки те , що біля мене завжди є Таня яка завжди вислухає і підтримає. Сьогодні ненай кращий день...понеділок та як би лише це, сьогодні знову побачення з Стасом в мене ще старі синці не зійшли як знову з'являться нові.
- Нікочка нуу хватить лежати,лекції про лежимо...-сказала Танька бігаючи по кімнаті з рушником на голові.
- Умм встаю,встаю.-пробубніла я.
Я швиденько встала, зробила усі водні процедури і пішла одягатись мій вибір впав на темно сині джинси по максимому закриту кофту і на шию накину хамут ,щоб прикрити засоси які залишив Стас.
***
Перші дві пари йши дуже довго , а ось остання третя пройшла дуже швидко. Я саме збиралась виходити з аудиторії як в неї зайшли Вова та Ярко вони щось бурно обговорювали і я не хотіла їм заважати,тому вирішила опустити головову і пройти мимо. Як тут я в когось зайшла ,піднявши голову я побачила , що перед мною стоїть Ярко,цього я хотіла менш за все.
- Ніка ,ми тебе чимось образили? -розгублено сказав Ярослав.
- Ні,з чого ти це взяв?-пробубніла я .
- Ну просто ти перестала з нами гуляти ходиш якась така не така...признайся це все через Стаса-грубо сказав Вова.Так це все саме через нього ,але як мені зізнатись в цьому якщо скажу на пряму то Стас мене вб'є,а потім і вас..
- Нікааа ти тут?-запитав Ярко.
- Ні, я не тут мені час бігти мене Стас чекає - сказала я і вибігла з аудиторії мені так хотілося розплакатись ,але я не могла бо внизу мене чекає цей облупок Стас тішить те , що він мене ще не з гвалтував. Але він з гвалтує обов'язково по його словам це буде дуже-дуже жостко і від цих слів серце тікає у п'ятки.
POV Вова
Ми йшли на останю пару з Ярком і обговорювали машини ,оскільки він хотів собі придбати нову,,малишку''. Ми зайшли в аудиторію і мій погляд впав на Ніку. Останім часом вона дуже сильно хвилювала мене . Ніка ходила як в воду опущена і я впевненний , що в цьому винен Стас я вже давно хочу заїхати йому по пиці ,але не можу цього зробити без конкретної причини. Стаса я знаю з дитинства, колись наші батьки були найкращими друзями але коли мені було 15 , люди Кушніра вбили мою маму через те ,що Олег(тато Стаса) любив мою маму, а та не відповіла йому взаємністю.Колись в наших батьків була власна фірма нерухомості але після смерті мами , тато забрав в Олега майже все. Від того часу вони запеклі вороги. З моїх спогадів мене відрвав голос Ярка.
- Ніка ,ми тебе чимось образила?-розгублено сказав Ярослав.
- Ні,з чого ти це взяв?-пробубніла вона .
- Ну просто ти перестала з нами гуляти ходиш якась така не така...признайся це все через Стаса-грубо сказав я.Ніка про , щось задумалась напевно вона думала про Стаса і про те який він покидьок.
- Нікааа ти тут?-запитав Ярко.
- Ні я не тут мені час бігти мене Стас чекає.-сказала вона і вибігла з аудиторії мені так хотілося її догнати поцілувати ,але я не збирався цього робити гордість не давала і страх того ,що я їй противний.
***
POV Ніка
Я вийшла з університету і побачила чорне ,,Ферарі,,в мене не було сумнівів , що це Стас тому я сіла в машину і побачила його на перший погляд миле але в одночас гидке лице.
- Привіт шлюшка - з кривою усмішкою сказав він.
- Скільки я тобі казала не називати мене так.-грубо сказала я за , що потім пожаліла.Стас взяв моє лице в свою руку і сильно його стиснув потім там будуть синяки подумала я.
- Які ми не вічливі, я привітався , а ти це проігнорила не гарно, за це я тебе покараю.-Злосно сказав він. Стас відпустив моє лице і швидко стартанув з місця. Швидкість була нереально великою мені було дуже страшно адже я не знала ,що надумці в цього імбіцила.Ми приїхала до нього до дому я з страхом в очах вилізла з машити ,хлопець боляче взям мене за лікоть і поволік до свого дому.Стас запхав мене до себе в кімнату і почав наказувати. Він бив всюди, біль була жахливою , а я не могла нічого зробити Як би в кімнату не зайшла покоївка Стас би мене вбив.Хлопець різко потягнув мене на себе і казав щоб я виходила на двір і чекала його там.Вже покидаючи цей жахливий будинок я почула як Стас кричав на мою рятівницю.
***
Стас привіз мене під гуртожиток, він почав мене цілувати ,але я йому не відповідала взаємністю за ,що получила сильний удар по щочі. Після цього він просто викинув мене з машини.
***
Я зайшла в кімнату слава Богу ,що Таньки не було вона напевно за лишилась ночувати в Ярка і це мені як раз на руку. Цілу ніч я не могла заснути як думала про те як якийсь йолуп міг так швидко мене зламати?! Адже справді я вже не була тою веселою Нікою від неї залишилась лише зовнішнісь і то вона була не такою лице все в синцях тіло сильно схудло мені це подобалось, адже я скинула пару зайвих кілограмів але рани і великі синяки не давали мені спокою, вони не встигали заживати як Стас ставив нові.Підчас своїх роздумів я заснула...