Нам назустріч йшов той самозакоханий йолоп,з яким я зовсім недавно зіткнулася виходячи з аудориторії.
В душі я була неймовірно здивована і водночас сильно засмутилась. Я була засмучена тим,що Вовою виявився саме цей егоїст. Можливо на перший погляд він здається милим,розумним і вся ця ніжна "лобода",але насправді він був лише самозакоханим хамом. Мені подобаються такі хлопці: дєрзькі, брутальні - одним словом погані хлопці, але явно не в цей раз. І від моїх думок мене перервала Танька:
- Що закохалася,подруга??? - вона єхидно посміхнулася.
- Було би в що закохуватися...
І я коротко розповіла Таньці нашу "приємну" зустріч з ним. Але я замітила те що, Танькаа не сильно уважно мене слухала,оскільки спостерігала за інакшою картиною.
Якась "мазепа" вилила свій гранатовий сік прямо на футболку Ярка. Я замітила ,що хлопець(Ярко) підходить до нас.
- Дівчата,мені треба терміново переодягтись,ви їдьте а я згодом до вас підтягнусь...
І тут Танька почала діяти.
- Ярко,а може я поїду з тобою?? Допоможу тобі застірати футболку?? Бо я більш ніж впевнена, що ти сам з цим не впораєшця.
- Блін, дійсно, про це я зовсім не подумав... Я б був тобі дуже вдячний як би ти поїхала зі мною.
І тут я зрозуміла, що в Тані засвітилися очі,а це означало що її план спрацював на відмінно. Сідаючи в машину Таня окинула мене щасливим поглядом і підморгнула. І незабаром Танька з Ярком зникли за поворотом..
***
Дійшовши до нашої "кампашки" де вже всі давно зібралися і чекали лише мене , я почала дико сміятися. Причина мого сміху стала "домогосподарка" Тетяна.
***Спогади***
Як тільки ми поселилися,наша юна господинька щось прала і запропонувала мені попрати моя нагло- червону кофту. Проте я навіть уявити не могла,шо вона покладе ці 2 речі в один тазік!!! Але сталось,те що сталося,її білосніжні ласіни перетворилися в блідо-рожеві.Тоді я ще довго з неї гломилася,але згодом перестала.
***Кінець спогадів***
І тут Юра не упустив нагоди з мене посміятися.
Юра - був красивим підкаченим хлопцем з голівудською усмішкою і з сірими очима. Дружили ми з ним напевно з самих пелюшок,бо наші мами найкращі подруги ще зі школи.
- Ніка ти що зовсім з глузду з'їхала??
І всі хором почали сміятися. І тут обізвався наш король самозакоханих облупків.
- Я думав ви давно зрозуміли,що вона несповна розуму!
- Ха-ха-ха... Як смішно!! Ну то що ми будемо їхати в клуб???
І тут обізвався досі мовчазний Святослав,який для друзів був просто Славік,але для мене він був хом'ячком через його пухкенькі щічки. Він теж був красивим ,підкаченим і трохи смуглим.
- Реально,харе ржати,їдемо!!
І тут всі почали розсаджуватися по машинах,але поки я роздуплилася для мене незалишилося місця в Славиковій машині. І мені як переможцю по життю залишалося сісти до Вови.
- Я краще пішки піду,ніж поїду з тим йолупом!!!
Але на мене ніхто не звертав уваги і мінятися місцями теж ніхто не хотів. І тоді я гордо попрямувала пішки в сторону клубу. І не встигла я відійти 2-ох метрів як біля мене зупинилася чорна автівка - це був Вова.
- Сідай в машину! Не вимахуйся! - на що я тільки фиркнула.
І тут я відчула як хтось підхопив мене і поніс в машину. Я фиркалась,виривалась, але мені здається йому було на це абсолютно всеодно...
