POV Вова
Ранок.Голова болить жахливо, не варто було вчора стільки пити. Я відкрив очі перше , що я побачив-це таблетка від голови і стакан з водою те , що треба. Ніка значить вже встала треба вставати.
Ліниво я зповз з свого ложа і почимчикував на кухню. На кухні я нікого не побачив...хм дивно.
Я обійшов весь будинок але її я так і не знайшов.
- Ніка, ти де? - відповіді нема.
Тиша...
- Якщо ти вирішила надімною пожартувати то все досить ,це не смішно!!!
Тоді я почав згадувати минулу ніч ,тобто вечірку.
****СПОГАДИ****
Я, Ніка і вся наша банда сиділа на подвір'ї і пили чай ну дівчата пили чай , а ми віскі. Народу було куча і я подумав , що хочу побути з Нікою на однинці.
- Ніка, давай поїдемо звідси не на довго?-прошепотів я.
- Але ж в тебе день народження як ми можемо поїхати?
- Ну в мене сьогодні як ти підмітила день народження тому мені можна все їдемо?
- Ну гаразд але ти мене не з гвалтуєш?- з невпевненною посмішкою спитала вона.
- Нуу не знаю...
***
Ми їхали від сили 30хв , а приїхали ми в ліс на полянку де я часто любив бути на самоті або коли сварився з батьком.
- Тут дуже гарно!!! Особливо зоряне небо.-захоплено сказала Ніка.
- Так, мені теж тут подобається,це моє таємне місце ,крім мене про нього ніхто не знаю ну тепер ти знаєш.
- Мені приємно , що ти вирішив саме мені показати це місце.
Я не хотів багато говорити я просто її поцілував , а , що поцілунок може замінити будь які не потрібні слова...
- Це найкраще , що може бути ліс зоряне небо і людина яка тебе кохає.
- Так Вероніка батьківна я повністю звами згідний.-після цих слів я поцілував її в щічку.
Ми ще довго говорили але потім я помітив , що вона замерзла і ми поїхали до дому.
***
Коли ми приїха до дому сказати , що я був шокований нічого не сказати. Картина була така:все розкидано, мусору повна куча і багато пустих пляшок від випивки.
