depth of soul

3

Чонгук простонав від болі закривши очі та відкинувши голову на диван. Чімін кинувся до нього
-Ви ж йому боляче робите- Чім трохи кричить і дивиться на хлопця, який сидить біля ніг брюнета, той поглянув на блондина пильним поглядом, що трохи нагнітило Чіміна. Розвернувшись Хосок забрав від рани руку і тоді Чон видихнувши поглянув на всіх глибоко дихаючи
-Рана глибока десь см 5-6. Органи не пошкоджені. Тобто клітини відновилися і вже з печінкою все гаразд
-От бачиш Техьон все добре- говорить брюнет обернувши голову до нього
-Чонгук. Ти серйозно безвідповідальний хоробрий дебіл, чесно. Навіщо ти тоді був у лісі це скажи?- кричить Техьон
-А як думаєш? Я хотів там бути? Мені сказали що мені туди потрібно піти
-Хто?
-А як ти думаєш. Я почув це в собі?
-тобто як зі мною?
-так- киває брюнет. Чімін не зрозуміє, що тут в біса коїться
-І ти повівся
-Я мусив
-Ти не мусив блять- тоді Техьон встав із місця- ти получив кулю. Розумієш, кулю і що, а якби ти не встиг то що тоді було? Твій тато думав, що це поріз, а насправді ти йому не сказав, якби ти загинув там у лісі, не вспівши а?- Техьон не витримує, а потім побачивши злий погляд Чонгука зрозумів, що ляпнув зайве, прикусивши собі язик він сів на місце, а Чімін встав з місця і поглянув на них розгубленим поглядом
-Стоп ти получив кулю?- всі мовчать не відповідаючи на це і відвернувшись
-Чому ви мовичте і нічого не кажите- всі знову мовчать, але Хосок прокашлявся і встав з місця та поглянув на всіх
-Значить так. Техьон ти чуть не порушив нашу обіцянку і Чонгук ти не думаєш, що вже...пора розказати Чіміну?- обережно питає він, Чон перевів грізний погляд на нього і видихнув
-Ти не думаєш, що мені знову потрібно ризикувати а? З кожним разом все більше більше всього. Крім того він цього не має, що у нас, тому йому краще це не знати і не впутувати в це- обертається Чон в другу сторону
-Ти помиляєшся-каже впевнено Техьон- він давно вже в це все впутаний. І я думаю краще йому розказати все, бо ти ж не знаєш, що у нього на думці, крім того, я знаю точно що він бажає тобі добра- Чімін розширив очі в шоці і не розуміє, що сталося
-Я подумаю-вони всі похитали головою
-Я тобі з раною допоможу коли ти будеш сам, гаразд?- всі кивнули- прийду завтра, нам час- вони встали і пішли до виходу, Чімін закривши за ними двері пішов до вітальні і став навпроти Чонгука
-В тебе насправді була куля? Розкажи мені все прошу?- Чім дивиться жалісно і сердито, як так можна, і тому брюнет здається
-Давай так, я тобі все розкажу коли одужаю гаразд?
-Чому не зараз?
-Прошу поки рана не загоїться доки будь ласка не піднімай цю тему гаразд?- з горем по полам все таки Чім погоджується і буде чекати коли йому все розкажуть
***
Наступного дня Чімін пішов у школу, а то багато прогуляв дивлячись за Чонгуком. До брюнета прийшов Хосок і старався допомогти з раною, тепер замість глибокої рани, там просто малий поріз, наче у щось зачепився. Він інколи дивується можливостям Хосока легко загоювати рани. Від кулі було важкіше бо вона була глибша, а так тут справився і тому зараз наче нічого такого. Він зміг таки вилікуватися і тепер повний сил, але не можна ще нічого казати ні татові ні Чіміну. Блондин піклувався про брюнета весь час і тому він йому вдячний дуже сильно вдячний, але наражати на не безпеку він не має права нікого. Хосок сьогодні прогуляв школу просто був у компанії з Чоном, вони двоє поговорили, а ще щось вирішували про той випадок у лісі. Подзвонив дзвінок у двері і Чонгук хотів встати і піти відкрити, але Хосок пішов перший, тому брюнет сів на місце. Вони зараз у вітальні. Почувся із коридору чийсь не знайомий голос, тому він зацікавлено поглянув в ту сторону звідки джерело звуку. Хосок пішов до брюнета, а за ним якийсь хлопець, також брюнет із карими очима. Він менший ростом за Хосока і різниця помітна. Поклонившись один одному Хосок став ближче до них
-Познайомся- це Мін Юнгі, Юнгі- це Чон Чонгук. І це наш лідер- до брюнета дойшло і тоді він ще раз кивнув. Якщо чесно, він ще не був готовий до зустрічі з кимось  із команди; поглянувши на лице Чона, Хосок продовжив:
-Ми не найшли, як ця здібність називається, але його погляд може паралізувати все тіло і робити нестерпний біль тільки одним поглядом, це не звичайний дар- брюнет кивнув
- Юнгі, у Чонгука телепортація, думаю ти знаєш, що це таке- той також кивнув, як того разу Чонгук. Брюнет заварив їм чаю і вони всі пішли на кухню. Говорили на різні теми, щоб більше дізнатися один про одного. Чонгук зрозумів, що Юнгі дуже часто використовує не нормативну лексику, а Юнгі зрозумів, що Чонгук кончєний мазохіст
- Скільки нам треба для команди?- питає Мін
- Думає 2 ще. Нас всіх разом 4, а 6 буде достатньо- поговоривши ще на різні теми, гості вирішили вже піти по домівках, тому Чонгук одягнувся і вийшов з ними також з квартири. Він вже скільки не виходив звідси, тому потрібно хоть трохи провіятися, а то скоро сплісняє тут. Вийшовши на подвір'я аж легше стало. Холодний вітерець, але сонце гріє, тому погода гарна. Хосок і Юнгі ще постояли трохи з брюнетом і вирішили вже йти
- Ну що ж Чон, рад з тобою познайомитися, якщо що клич мене я з радістю з тобою піду надирати зад йому- він ухмильнувся
- Хосок дуже дякую, що знову допоміг з раною
- хах ми ж друзі- друзі пішли вже від квартири Чонгука, він декілька секунд дивився їм у слід і думав про те, що ще скоро й команда буде закінчена і вони мусять діяти. Він лідер тому мусить все бути продумано до деталей. За роздумами він не побачив, що йде Чімін. Блондин трохи здивувався, що брюнет вийшов на подвір'я тому і підбіг до нього
- Чонгук? Що ти тут робиш? Тобі не варто ще виходити- Чон вздригнув від несподіванки, а потім перевів погляд на блондина
- Все добре чесно. Крім того я давно не виходив із квартири, а ще..ще проводив Хосока додому- про Юнгі краще промовчати поки що
- Гаразд. Пішли швидше в середину- наполягає Чім
- Ні. Я ще хочу прогулятися по місту, а ти йди, я потім прийду
- Ти зглузду з'їхав самому йти?
- Не переймайся
- Я з тобою- Чім дивиться грізно- і це без обговорень-Чон хмикнувши пішов в сторону маленьких темних переулків. Він завжди бродив по них тому знає їх дуже добре. Чімін також пішов за ним. Він думає, що краще не залишати ще Чонгука самого тому йде з ним. Крім того йому цікаво, як живе брюнет і що він робить кожного дня, він і сам не знаю чому. Вони в тишині йдуть пліч о пліч думаючи про своє. Чонгук думає про все що сталося за цей весь час. Багато що він пережив, тому думки всі запутані. Все дивне, чому іменно він і чому іменно з ним, чого так все склалося? Чімін іде поряд і також думає пров все і про брюнета також. Його друзі дивні і він сам також, але чому це так? Він хоче дізнатися все? А ще чомусь сильно хочеться зрозуміти брюнета і знати про нього все, але це ще не знати. Сонце сідає і в переулках стає темніше. Зайшовши в глиб якогось закинутого місця стало ще темніше і моторошніше
- Чон Чонгук- почулося грубим голосом він зупинився і також Чімін. Він це також чув тому вони двоє стоять прислуховуючись до звуків в темноті.
- Чон Чонгук не чекав тебе побачити- із затаїлого дальнього кутка вийшов чоловік, а за ним ще два хлопці. Вони геть у чорному і сильно насторожують, Чонгук обернувся і нахмурив брови
- Ти мене знаєш?- він говорить твердо
- Звісно, а хто тебе не знає? А ти живучий, ні куля, ні ніж тебе не вбили, хм- чоловік ухмиляється і ззаді хлопці також
- Що?- Чонгук обернувся повністю, а Чімін напружився всім тілом і поглянув на Чона
- Чонгук, давай підемо звідси- блондин похитав в другу сторону. Хто зна чим це може закінчитися і краще піти
- Оо, хто це з тобою, новий друг? Хах. А ті що? Здохли? Чи ти нариваєшся, а? Нічого зараз прикінчимо цього хлопчиська - чоловік рухнувся у бік блондина грізною ходою і хлопці також в бойовій готовності. Чонгук Чіміна дьоргнув за руку і потягнув назад. Чімін став за спину Чона і думає, що буде дальше
- Хм...я думаю ви вже мали зрозуміти один закон. Я завжди за дорогих мені людей стою хм
- Хаах. Закон? Смерті хочеш?- чоловік вже не витримує і тому намахується на Чонгука, але зупиняється. Він хрипить і плює в сторону
- Відбій. Він сказав не чипати їх, він сам- чоловік подивився у вічі Чона і пішов в другу сторону разом із своєю малою бандою. Чонгук видихнувши став поряд з Чіміном
- Тепер поясниш, хто ти?- Чімін стає перед брюнетом і дивиться пильно у очі не почувши відповіді він видихнув. Це вже дістало. Не розуміння ситуацій і загадки від Чонгука. Скільки вже цього буде? Скільки? Тому він роздратовано пішов сам до будинку. Чон знає, що він роздратований, але що він зробить, йому ще не можна відкривати карти, але...хм...але. Він наздоганяє Чіміна і стає перед ним
- Чімін
- Прошу піди геть з дороги- злобно говорить блондин, тоді Чонгук не витримує і видихає
- Ти насправді хочеш знати?
- Так, Чонгук, я хочу знати, що коїться чому це все так, чому ти мені нічого не розказуєш, чому це все так? Скажи?- Чімін вже псіхує і не витримує. Нерви вже не можуть витерпіти таких знущань. Чому це все так?
- Я...я..- Чонгук не може вимовити це все, тому він поглянув у очі блондина і різко взяв його за руку та потягнув за собою. Чімін не розуміє, чому він різко кудись пішов
- Куди ти мене ведеш Чонгук?- Чім хоче вирвати руку, але Чонгук обертається і ніжно дивиться у очі
- Ти довіряєш мені?- тоді Чім задумався, а потім кивнув
- Тож зроби як я прошу, коли я дорахую до трьох, ти заплющивши очі побіжиш зі мною вперед і не розплющуй очі поки я не скажу
- Що?
- Роби, як я кажу- видихнувши Чонгук поглянув вперед. Чімін не розуміє, що коїться, але прохання виконує
- 1 2 ..3- і Чім заплющивши очі біжить разом з Чонгуком за руку вперед. Брюнет зупиняється і тому й Чімін
- Відкривай очі- чути голос Чонгука, він відкриває очі і голосно охає розширивши очі. Дивлячись по сторонах він відкриває рот в німому шоці. Вони зараз десь на якісь поляні в ночі де гарно сяють зірки
- Як...як...це?- Чім не розуміє що відбувається і дивиться шокованим поглядом на Чонгука той хмикає
- Тепер ти розумієш...це..це..
- Це ти сам?- Чонгук киває, тоді Чімін ще раз охає
- Це не можливо- все розгублено і не зрозуміло, як це так це не може так бути. Люди не можуть отак просто з'являтися де-не-де
- Це твій дар?- Чонгук киває. Карти розкриті
- Якщо так, то значить і у твоїх друзів вони є- Чон стає в ступор
- Я це відчуваю Чонгук, Техьон здається читає думки, я чув його голос у своїй голові, а ще він казав вам про мої думки пам'ятаєш, а Хосок щось зв'язане з медициною
- Чімін...сам у них спитаєш я не маю права це казати. І збережи це в секреті будь ласка
- Звісно- Чімін кивнув. Вони сіли на землю в позу лотоса та дивилися на зірки. Чімін вже не став нічого питати і цього достатьо поки. Головне, що Чонгук хоть щось вже відкрив. Чімін поглянув на брюнета і зрозумів, що він все таки не виглядає дивним просто багато приховує в собі. Дар у нього класний, але про це не потрібно всім розказувати, але це класно. Взагалі Чонгук красивий хлопець. У нього зовнішність моделі, просто гарна врода. І структура тіла також. Напевно спортом займається. Очі також гарні у них відображаються зірки ті, що зараз на небі. Це дуже гарно. Він наче частина природи, так наче диво природи. І це є майже так. Надзвичайна людина, яка гарна на вроду, співає, займається спортом і ще може переміститись будь куди. Це ідеал багатьох дівчат. Він дуже красивий. Чонгук побачивши на собі довгий погляд Чіміна трохи зніяковів:
- Чому так дивишся?- питає чесно брюнет, тоді Чімін дивиться впритик
- Просто ти..знаєш, що надзвичайно красивий
- Що?- Чонгук обертається до нього і дивиться не зрозуміло
- Повторити?- нагло ухмиляється Чімін
- Хм...таки не причулося, ти здуба рухнув чи від моєї здібності дах поїхав?- Чонгук піднімає погляд на зірки
- Думаю ні, а що?
- Ти що, по хлопчиках?- питає на жарт Чон
- А чому тебе це цікавить?- також нагліє Чім
- Бо не кожен каже хлопець компліменти другому хлопцю
- А що тут такого. Тобі ніколи хлопці що до зовнішності не казали компліменти ?
- Ну ...окрім Техьона і Хосока ні
- Значить я перший- Чім хмикає
- Передалася зовнішність від мами
- А очі від містера Чона?
- Так- тоді вони двоє усміхнулись
- І що, ти з кимось зустрічаєшся?- цікавиться блондин
- Немаю як. Не хочу наражати на не безпеку, а ще мені й цього не потрібно. А ти?
- Таке ж саме, я в школі бед бой так сказати- тоді брюнет розсміявся
- Ти? Серйозно? Не похожий на бед боя- він знову сміється
- Ну ну. Побачиш- вони двоє хмикнули і розвернулися дивитися на зірки.