depth of soul

1

-Як...так. ти ж стікаєш кров'ю, так де аптечка?- чути дзвінок у двері і чоловік кинувся до них. Відкривши їх увірвалися в квартиру два молоді хлопця. Пройшовши вони побачили пораненого і кинулися до нього

-О Боже, що сталося?- питає один із них підходячи до нього ближче. А той тільки видавив усмішку
-просто рибка не повилась на гачок

Тоді ті хлопці засміялися якось із жалем, а поранений також тільки болісно, а після того все почорніло у його очах і він поринувся в сон.

Сонячні промені пробиваються крізь штори, а гуркіт машин і крики людей на вулиці заставляють вирватися із сильного сну. Відкривши очі він пристосовується до світла в кімнаті. Позіхнувши і протерши лице руками він привстає із ліжка, але йому вдалося це з трудом. Різка біль десь біля живота дає про себе знати.

Зажмурившись від болю він кладе руку на те місце, відки вся біль. Замість голої ділянки шкіри він відчуває, якусь тканину. Поглянувши на своє тіло він побачив перебінтовану свою талію. Згадавши все він встав з ліжка на ватні ноги і взявся сильніше за рану. З кожним рухом місце болить все більше. Він на ватних ногах старається піти у вітальню. Насправді це є не далека відстань, але із такою раною, здається, що це кілометрів десь два. Він тримаючись за стіну якось вибирається із своєї кімнати, та йде по коридору у вітальню також тримаючись за стіни. Почувши гуркіт посуди він звернув напрям на кухню, але добратися таки не встиг. Двоє хлопців швидко підійшли до нього і взявши його за руки і тримаючи легко за талію допомогли все таки дойти до вітальні. Допомігши хлопцю сісти на диван вони сіли на крісла поряд з ним. І дивляться грізно.

-Навіщо ти встав із ліжка? Тобі відпочивати потрібно

-Я мушу. Мені потрібно знайти його

-Ти зглузду з'їхав? Твій батько поїхав на роботу за тобою доглядатимемо ми. Ти знаєш як твій батько злякався, як побачив тебе пораненого? Хосок ледь витягнув кулю із твого поранення.

-Ти розумієш, що вона в тебе застряла глибоко. Я ледь твої внутрішні тканини відновив, а органи, в тебе постраждала печінка ти розумієш? Я дуже важко її відновив- Хосок почав обурюватися

-Взагалі, як ти так, а?

-Техьон, я не знаю. Я просто почув його вистріл і хотів уже йти, але коли я телепортувався, то й зі мною куля