Взяти білет в один кінець...

*＊✿❀15❀✿＊*

- Ліса, ти справді думала, що у нас щось получиться? - насмішливий голос Адама просто дзвенів у вухах. - Подивись на себе.
- Чому ти так говориш?!
Він все далі сміявся над мною, його сміх ставав дедалі гучнішим, я закрила вуха і почала кричати.

***

- Ліса, що сталось? - мама торкнулась мого плеча і старалась розбудити.
Я підірвалась з ліжка, руки взялись за голову.
"Це сон, це лише сон!" - я видихнула і подивилась на маму.
- Приснилось щось?
- Ага, - я обняла маму.
"Добре, що вона розбудила, цей сміх був нестерпним. Ні, у Адама прекрасний сміх, але не у цьому сні".
- Ти готова до сімейного дня? - мама ніжно посміхнулась, я зробила так само.
Вона вийшла з кімнати, давши мені час зібратись.
Все відбулось як завжди: душ, макіяж та одяг.
Я взяла светр і джинси, все по простому.
На телефон прийшло повідомлення.
Я розблокувала його, повідомлення було від Кріса:
"Привіт, як там вчора матч пройшов?"
Після короткої відповіді:
"Все супер, ми перемогли", я спустилась у вітальню.
Тато сидів за столом і читав газету, мама годувала Діна, а Джош грав у приставку.
- Можна з тобою? - спитала я у брата.
- Коли це ти полюбила грати в ігри?
- Хвилину тому, так можна? - я простягнула руку і отримала другий джойстик.
Вже знайомий мені Mortal Kombat запустився.
Джош не піддавався мені, як Адам, але зазначив, що грати я почала краще.
- Готові? - спитала мама, коли вже 7 раз я намагалась побороти Джоша.
- До чого? - хором спитали ми.
- Ми їдемо в аквапарк!
- Круто, але дай ми дограємо, - відповів Джош.
Мама точно чекала більш бурних емоцій. Вона підійшла до розетки і виключила приставку.
- Ну мааам, ми грали ж, - подивився на маму брат.
- А ну скоро зібрались, швидко, швидко, - мама почала піднімати нас з дивану.
Їй це вдалось, я пішла за своїм купальником. Вдалось знайти лише полосатий купальник, який я купила на морі цього літа.
"Він вроді і непоганий".