Я гадала, що стану молодою вдовою

ГЛАВА 19.2

— Як ти дізнався?

Лу Лісін доклав величезних зусиль, аби стриматися й достатньо спокійно запитати:

— Чому ти не скористалася моєю кредитною карткою?

Впевнена у виправданості своїх дій, Цзі Цінцін сказала:

— Вже якийсь час дідусь піклується про мене, тому я теж хочу купити йому подарунок. Ти ж заплатив за чотки завдаток? Тож коли я заплатила залишок, вони стали спільним подарунком від нас обох. Хіба ти не хотів, щоб ми поводилися як любляча та гармонійна пара, щоб порадувати дідуся? Дідусь точно зрадіє, коли дізнається, що подарунок від нас обох, то в чому проблема?

[Попередження про смерть! Будь ласка, протягом наступної години дозвольте своїй дружині, Цзі Цінцін, витратити півмільйона юанів з вашого рахунку. Якщо ви не впораєтеся з цим завданням в зазначений термін, то помрете прямо у своєму офісі].

Лу Лісін насупився: «Наскільки пам’ятаю, вчора я накопичив 35 годин».

Малюк А одразу надав детальний розрахунок:

[Саме так. Вчора о 18:00 у вас було 35 балів життя. З того часу минуло 24 години і якщо це завдання не буде виконано, з вас буде знято 10 балів. Якщо ваші бали життя становитимуть 0 або менше, ваше життя закінчиться. Тому у вас залишилася лише одна година, щоб виконати це завдання].

Лу Лісін безпорадно стиснув телефон.

— Цзі Цінцін, негайно візьми мою картку і піди купи подарунок на суму не менш ніж пів мільйона. Для тітки Пей.

Цзі Цінцін з гордістю відповіла:

— Не треба, я вже купила для тітоньки Пей намисто. Думаю, воно їй дуже пасуватиме.

Лу Лісін з різко втягнув повітря.

— Тоді назви мене «чоловіченьку» десять разів.

Цзі Цінцін замовкла.

Клац! — наче ляпас, пролунав звук завершення розмови.

Секунди три Лу Лісін приголомшено дивився на почорнілий екран телефону, а потім зірвався на ноги, підхопив піджак і вискочив з кабінету.